English

Новости компании
Миссия
Логистический центр
Награды
Контакты
Вакансии

Поиск




Загружаем курсы валют от minfin.com.ua

Откуда Вы о нас узнали?


  

Новости компании

26.07.2017

Небезпечний шкідник - західний кукурудзяний жук. Розповсюдження в Україні.

Кукурудза — одна з найбільш рентабельних злакових культур універсального призначення, яку разом з рисом і пшеницею відносять до одного з «трьох найголовніших хлібів людства». У зв’язку з розширенням посівних площ під кукурудзою в останні роки, Україна стала важливим експортером зерна, попит на яке невпинно зростає, як найбільш цінного в потенційному відношенні для забезпечення продовольчих, кормових та технічних цілей.

Однією з головних умов для одержання високих врожаїв кукурудзи є захист її посівів від шкідників.

На території України нараховується близько 200 видів комах, які здатні пошкоджувати кукурудзу, серед них 20 видів які найбільше завдають пошкоджень і мають економічне значення. Проблема зменшення втрат врожаю зерна та зниження його якості від шкідників в останні роки загострюється.

Сьогодні посіви кукурудзи в Україні під загрозою появи нового, не менш небезпечного, шкідника, аніж колорадський жук — західний кукурудзяний жук (лат. Diabrotica virgifera virgifera Le Conte). Цей жук вважається одним із небезпечніших шкідників кукурудзи не лише в країнах Європи а й у всьому світі.

Останніми роками в Україні виникла реальна загроза масового поширення цього небезпечного шкідника кукурудзи, збитки від шкідливої діяльності якого можуть бути наближеними до тих, що зазнають виробники цієї культури в США та інших країнах світу.

За підрахунками німецьких фахівців (Institute for National und International Plant Health), у країні витрати лише на моніторинг шкідника становлять близько 250–280 тис. євро/рік. У 2007–2011 рр. у Німеччині на різні заходи, пов’язані із захистом полів від кукурудзяного жука: моніторинг, хімічну обробку полів тощо — було витрачено 2 381 000 євро.

Цей небезпечний шкідник кукурудзи походить з Північної Америки. Вперше в Європі виявлений в 1992 році на посівах в районі Белграда біля міжнародного аеропорту Сурчин. За однією із версій вчених вважається, що він був завезений з військовим вантажем із США. Імаго шкідника здатні до далеких активних перельотів (у середньому до 80км/рік), що практично унеможливлює зупинення його поширення.

На даний час західний кукурудзяний жук (ЗКЖ) зареєстрований у ряді країн: Хорватії, Боснії і Герцеговині, Болгарії, Угорщині, Румунії, Німеччині, Словаччині, Швейцарії, Італії, Франції та Україні.

Вперше на території України кукурудзяного жука було виявлено спеціалістами служби з карантину рослин Закарпатської області в 2001 році за допомогою феромонних пасток у прикордонній смузі в 7-ми населених пунктах Виноградівського та Берегівського районів.

На теперішній час, західний кукурудзяний жук, окрім Закарпаття, присутній у шести областях Західного регіону України: Чернівецькій, Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській Хмельницькій та Вінницькій областях (Сікура О.А., 2016).

Висока шкодочинність і швидкість розповсюдження нового для Європи шкідника важливої сільськогосподарської культури - кукурудзи спонукала Європейську та Середземноморську організації рослин (ЄОЗР) включити цей вид до Переліку небезпечних карантинних організмів, обмежено розповсюджених в Європі (А2). В Україні західного кукурудзяного жука було внесено до "Переліку шкідників, хвороб рослин та бур'янів, які мають карантинне значення в Україні" до першого списку (Мовчан О.М., Устінов Ї.Д., Константінова І.Д., 2002). Але, з часу появи цього шкідника на території України, його внесено до списку (А2) – Переліку небезпечних карантинних організмів, обмежено розповсюджених в Україні.

Розглянемо детальніше, що ж являє собою цей злісний фітофаг.

Західний кукурудзяний жук, (лат. Diabrotica virgifera virgifera Le Conte) відноситься до родини Chrisomelidae і являється представником роду Diabrotica.

На території України ЗКЖ протягом року розвивається в одному поколінні проходячи стадії яйця, личинки, лялечки й імаго. Зимує шкідник у фазі яйця. Яйце розміром 0,5-0,6x0,4 мм, овальне, блідо-жовте має шорстку мікроскульптуру. Самки відкладають яйця з середини липня до кінця серпня в поверхневий шар ґрунту на глибину до 15 см біля основи стебла рослини. У стадії яйця шкідник має високу морозостійкість, витримуючи температуру до -10°С.

На глибину відкладання яєць впливає температура: що вона вища, то мілкіше відкладені яйця. Волога, дощова погода стимулює процес яйцекладки. Яйця фітофага витримують затоплення впродовж 10 днів. У сухий ґрунт самка яєць не відкладає. Основна кількість яєць зосереджена в поверхневому шарі ґрунту на глибині до 5 см.

Личинки (щойно відроджена - 1,2 мм завдовжки, останнього віку завдовжки 10-18 мм, зморщена, видовжена, жовто-біла, з коричневою головною капсулою, грудним та анальним щитками), з’являються в період з початку травня до середини червня. Температурний поріг розвитку, при якому відбувається відродження личинок ЗКЖ, становить 12,7°С. Вони здатні у пошуках корму долати відстань до 50 см;. . Основна кількість личинок зосереджується біля коренів рослини на відстані до 10 см. Живляться молоді личинки кореневими волосками та тканинами коренів рослин. Личинки старших віків проникають у корінь, виїдаючи серцевинну тканину, що містить судинні пучки. Дорослі личинки можуть робити отвори у товстому корені і проникати через них у стебло. При пошкодженні шкідником, рослини кукурудзи можуть уражуватись збудниками кореневих гнилей. Рослини пошкоджені личинками ЗКЖ жовтіють, відстають у рості, в’януть, а молоді при сильному ураженні гинуть. Ослаблені рослини кукурудзи в яких коренева система зруйнована на 50%, під час сильних вітрів та дощів вилягають. Стебла пошкоджених рослин набувають форми так званої «гусячої шиї».

Закінчивши живлення заляльковуються в земляних колисочках в основній масі зосереджуючись в при поверхневому шарі ґрунту.

Лялечки блідо-жовтого або білого кольору, завдовжки 4,5-5,5 мм, без покриву. Розвиток при оптимальних умовах триває лише два-три дні. Вони не витримують тривалого затоплення. Під час рясних дощів та інтенсивного зрошення у період заляльковування кількісний вихід дорослих особин може знижуватись до 50%.

Масовий вихід імаго з ґрунту проходить в період з кінця липня — до початку серпня, їхня поява співпадає з періодом цвітіння кукурудзи.

Доросла комахі мають розміри 2,2-6,8 мм. Тіло видовжене, жовтувато-коричневе. Надкрила з 3 темними поздовжніми смугами на жовтувато-зеленому фоні, які в самців можуть зливатися. Живляться імаго пилком рослин, маточковими стовпчиками, незрілим зерном та листям кукурудзи. Харчуватися ЗКЖ може також пилком рослин які належать до родин злакових, бобових, гарбузових, та складноцвітих.

Активні жуки вранці до й після сходу сонця та ввечері при заході сонця і у сутінках. Удень вони скупчуються в пазухах листків та під листками і перебуваючи у малоактивному стані. Оптимум активності імаго лежить у температурних межах 22-27°С. За температури нижче 15°С та вище 30°С імаго втрачають свою активність.

Після вильоту жуки спаруються і самки, впродовж 10-15 днів, відкладають яйця. Інтенсивний період відкладання яєць припадає на середину липня і триває до кінця серпня. Плодючість однієї самки - біля 1000 яєць, тривалість життя в середньому біля 95 днів. В кінці вересня основна маса жуків гине. Але іноді за сприятливої погоди, при плюсових температурах, імаго можуть зустрічатись і в листопаді.

В пошуку корму імаго долають значні відстані. На нові території перелітають в основному самки. Їх перельоти досить тривалі – від 45 хвилин до 4 годин. За добу вони можуть робити декілька перельотів таким чином долаючи відстань до 40 км. Найбільш активне переміщення 2-3 год. на світанку і 2-3 год. перед заходом сонця. Швидкість їхнього польоту сягає 10 км. за годину. Напрямок перельотів жуків пов’язаний переважно з напрямком вітру, що полегшує їх розселення.

Розповсюдження західного кукурудзяного жука на великі відстані може відбуватись як в фазі яйця, так і імаго. Яйця шкідника можуть поширюватись разом з ґрунтом, дорослі особини - транспортними засобами з різними вантажами, а також автомобільними та залізничними шляхами.

Щороку спеціалістами Держветфітослужби України проводяться обстеження на виявлення західного кукурудзяного жука. Найбільше уваги при обстеженнях приділяють територіям, прилеглим до міжнародних аеропортів а також районам, що межують з зараженими регіонами. В зонах можливого занесення та появи цього шкідника на полях кукурудзи та прилеглих до них територіях державні фітосанітарні інспектори здійснюють постійний контроль шляхом візуального огляду кореневої системи та вегетуючих рослин, а також шляхом відлову імаго на феромонні пастки.

Пастки для виявлення жука розміщують на посівах кукурудзи з розрахунку 1 пастка на 5 га перед початком цвітіння та в період цвітіння кукурудзи. Пастки встановлюють в третій декаді червня – першій декаді липня, вибирають жуків через кожних 7 днів.

У разі виявлення ЗКЖ на території України застосовуються всі необхідні заходи з ліквідації первинного вогнища, згідно з існуючим фітосанітарним законодавством. Для цього передбачено запобіжні, організаційні, агротехнічні, біологічні, хімічні заходи, а також використання стійких гібридів кукурудзи.

Запобіжні заходи спрямовані на заборону ввезення на територію України із зон зараження країн розповсюдження ЗКЖ качанів кукурудзи молочної та воскової стиглості, зелених частин рослин кукурудзи, що завозяться в рік їх вирощування в період з серпня по листопад; ретельний огляд всіх партій зерна кукурудзи, що надійшли з країн розповсюдження західного кукурудзяного жука. Організаційні заходи полягають у тому, що на територію, де виявлено шкідника, накладають карантин. При цьому встановлюють межі та розмір виявленого вогнища, регламентують перевезення вантажів з карантинної зони, інформують адміністрацію та населення району, де виявлено ЗКЖ.

Ефективним агротехнічним заходом спрямованим на локалізацію і ліквідацію ЗКЖ є сівозміна, що включає зернові, крім кукурудзи, багаторічні трави, конюшину, люцерну тощо. Поля кукурудзи, на яких виявлено первинні вогнища ЗКЖ, переорюють після збирання врожаю і наступного року засівають іншими культурами. На цих полях забороняється висівання кукурудзи протягом трьох років. Застосування оранки, малосніжні та холодні зими зумовлюють глибше промерзання ґрунту і часткову загибель яєць шкідника.

Хімічний метод боротьби полягає в застосуванні проти личинок та дорослих комах інсектицидних препаратів.

Компанія Хімагромаркетинг в своєму портфоліо має ряд препаратів які ефективно знищують ЗКЖ. Так для боротьби з личинками фітофага пропонуємо товаровиробникам застосовувати для обробки насіння протравник Вітакс (8 л/т). Високоефективними в боротьбі з імаго західного кукурудзяного жука є використання препаратів: Фостран (1,5 л/га), Фараон (1,5 л/га), Резонанс (2,5 л/га) та Оперкот Акро (0,2 л/га). Дані препарати необхідно застосовувати в ранішні та вечірні години коли шкідник найбільш активний і інтенсивно живиться.




Комментарии:



Ваше имя:  
Введите Ваше сообщение:



Защита от автоматических сообщений:

Символы на картинке: 

Защита от автоматических сообщений

« Назад
Версия для печати
Copyright 2007 "Химагромаркетинг"
Тел./факс: (044) 550-2000
Разработка сайта AFT.RU

Наш адрес:
02160, Украина, г. Киев, пр. Воссоединения, 15
#pао"Введите пункт с