English

Новости компании
Миссия
Логистический центр
Награды
Контакты
Вакансии

Поиск




Загружаем курсы валют от minfin.com.ua

Откуда Вы о нас узнали?


  

Новости компании

30.08.2017

Ріпак – універсальна культура майбутнього. Осінні роботи на ріпаковому полі.

Ріпак — друга в Україні олійна культура за площею посіву та валовим виробництвом. Він поступається лише соняшнику. Під вирощування культури залежно від року використовується майже 1-2% ріллі. Вирощуванням культури зайнято більш ніж 3 тис. сільськогосподарських підприємств.

< class="ind"> Ґрунтово-кліматичні умови України сприятливі для нормального росту та розвитку ріпаку озимого та відповідають його біологічним вимогам. Зокрема, достатньо висока родючість ґрунтів, їх задовільна водо- та повітропроникність, велика кількість опадів і температурний режим сприяють при застосуванні рекомендованих агротехнологічних заходів вирощування цієї культури в усіх регіонах та отримувати понад 40 ц/га насіння.

Ріпак є прекрасним попередником для зернових, особливо озимої пшениці. Він поліпшує фітосанітарний стан наступних посівів зернових, знижує ураження цих культур кореневими гнилями, різними плямистостями листя і стебел на 15-20%, оскільки його кореневі рештки згубно діють на збудників хвороб, що знаходяться у ґрунті. Завдяки наявності сіркових сполучень (глюкозинолатів) у рослині за розкладання у ґрунті ріпак проявляє фумігантний ефект — дезінфікує ґрунт для наступних культур. Значно покращує структуру ґрунту, розпушує підґрунтя, оскільки майже 90% коренів знаходиться в орному шарі на глибині до 20%. Збільшення врожаю зернових після озимого ріпаку сягає від 3 до 6 ц/га без додаткових витрат на придбання і внесення добрив.

Ріпак вважається холодостійкою волого- і світлолюбивою культурою. Озимий ріпак здатний витримувати морози під сніговим покривом до -30 °С, а без снігового покриву - до -15-18 °С. Ця культура може загинути і в результаті випрівання, коли восени сніг випадає на не промерзлий ґрунт і рослини, тривалий час знаходячись під його товстим покривом, виснажуються і гинуть. Весняні заморозки до травня також можуть викликати розрив стебла, ушкодження бруньок, відмирання окремих квіток або суцвіть на рослині.

Стійкість ріпаку до морозів залежить і від вологості ґрунту. Якщо ґрунт перезволожений, то навіть за температури -6-8 °С він може вимерзнути. Якщо ґрунт сухий, то ріпак витримує низьку температуру в межах -18-20 °С протягом декількох днів. Ріпак негативно реагує на раптові коливання і тривале зниження температури восени, коли рослини ще не встигли загартуватися, або навесні, після відновлення вегетації рослин. При тривалій холодній зимі, або контрастно мінливій температурі на початку весни при поновленні вегетації рослини озимого ріпаку масово вимерзають.

Насіння ріпаку починає проростати за температури ґрунту +2 °С, оптимальна температура для його проростання — 15-18 °С. Сприятливих умов сходи озимого ріпаку з’являються через 6-7 діб. Сума ефективних температур повітря вище 10 °С для одержання дружних сходів озимого ріпаку становить 60-90 °С. Сходи можуть переносити заморозки до 3-5 °С, а рослини у фазі розетки — до -8 °С.

Крім кліматичних чинників, зимостійкість ріпаку залежить значною мірою від агротехнічних заходів, проведених восени: строк і якість підготовки ґрунту, якість насіння, строк сівби, норма висіву, кількість внесених мінеральних добрив тощо.

Компанія Хімагромаркетинг пропонує якісне насіння озимого ріпаку європейської селекції:

Вибір попередника насамперед визначається часом його збирання. Це особливо стосується озимого ріпаку, який вимагає в силу своїх біологічних особливостей значного проміжку часу між збиранням попередньої культури і підготовкою ґрунту до його сівби.

Основним вимогам до попередників озимого ріпаку сповна відповідають такі попередники: люцерна, конюшина після першого укосу, зернобобові культури, зернобобові суміші на зелений корм, зернові колосові культури (за винятком ярої пшениці і вівса), рання картопля, удобрена органічними добривами.

Як наголошувалося, найбільш сприятливі умови для росту і розвитку рослин, а відповідно для формування високих, доброї якості врожаїв озимого ріпаку, складаються при розміщенні його у сівозміні після багаторічних трав. Однак це погіршує фітосанітарний стан посівів, виникає необхідність в інтенсивному застосуванні інсектицидів, особливо проти дротяників, личинок пластинчатовусих, підгризаючих совок.

Таким чином, в отриманні високих урожаїв озимого ріпаку важливим є правильний вибір попередника, максимально допустима частка ріпаку у сівозміні та витримка паузи в його вирощувані, які диктуються фітосанітарними умовами. Що більш різноманітна сівозміна, то менша небезпека масового розповсюдження таких захворювань на ріпаку, як несправжня борошниста роса, фомоз, альтернаріоз, циліндроспоріоз, ризоктоніоз, кила, розмноження капустяної мухи, прихованохоботників. Тому висівати ріпак після ріпаку, або після інших капустяних культур, а також після соняшнику і льону, які також уражуються збудниками білої і сірої гнилей, вертицильозним і фузаріозним в’яненням, не рекомендується.

Ріпак добре реагує на мінеральні добрива. Для формування 1 т насіння він виносить із ґрунту: 48-80 кг азоту, 18-40 кг фосфору, 25-100 кг калію, 30-150 кг кальцію, 5-15 кг магнію, 30-45 кг сірки. Для одержання урожаю насіння у межах 30 ц/га і більше під озимий ріпак необхідно внести на гектар: 140-160 кг азоту, 70-90 кг фосфору, 190-220 кг калію. Величину дози добрив розраховують залежно від родючості ґрунту, стану посівів і отримання запланованого урожаю.

На ґрунтах з високою родючістю азотні добрива під озимий ріпак з осені не вносять, запобігаючи переростанню рослин до початку зими, що погіршує зимостійкість рослин і сприяє розвитку бактеріозу коренів, снігової плісені, пероноспорозу, внаслідок чого спостерігається загибель посівів у ранньовесняний період. Надмірні дози азоту сприяють розмноженню капустяної попелиці, хрестоцвітих клопів, біланів. Подібна картина нерідко спостерігається при оптимальних, але не збалансованих норм калієм і фосфором.

На бідних ґрунтах рекомендується вносити з осені до 25% сумарної потреби. Внесення азоту восени перед або під час сівби в нормі 30 кг в д.р. доцільно також за пізніх строків висіву озимого ріпаку і мінімальному обробітку ґрунту.

Фосфорні і калійні добрива в повній мірі вносять під основний або передпосівний обробіток ґрунту озимого ріпаку. Фосфор потрібен для створення добре розвиненої кореневої системи, збільшення насіннєвої продуктивності і прискорення дозрівання. Калій сприяє формуванню більшої кількості насінин у стручках, підвищує масу 1000 насінин і вміст олії у насінні. За збалансованих норм внесення фосфору і калію підвищується зимостійкість рослин ріпаку, зменшується пошкодження шкідниками і ураження збудниками хвороб, посилюється нектароутворення, що приваблює на посіви запилювачів.

Насіннєва продуктивність ріпаку значною мірою залежить від наявності в ґрунті мікроелементів. Вони сприяють синтезу в рослинах повного спектру ферментів, які дають змогу інтенсивніше використовувати сонячну енергію, воду, макроелементи живлення (NPK). Мікроелементи підвищують імунітет рослин, їх стійкість до ураження хворобами, запобігають фізіологічній депресії. Вони покращують обмін речовин і позитивно впливають на урожайність та якість насіння ріпаку.

Забур’яненість посівів ріпаку негативно впливає на продуктивність рослин. Важливим елементом шкодочинності бур’янів є їх конкуренція за фактори живлення рослин: світло, мінеральне живлення, водозабезпечення. На забур’янених полях знижується польова схожість культури і значною мірою затримується її ріст і розвиток. При високій засміченості орного шару ґрунту втрати врожаю досить істотні. Так, при наявності 20 шт/м2 бур’янів у посівах ярого ріпаку зниження продуктивності культури становить 2,3 ц/га. У випадку збільшення їх чисельності втрати врожаю насіння зростають до 25-30%.

Завдаючи прямої шкоди посівам, бур’яни протягом вегетації є ще й кормовою базою у ланці трофічних зв’язків ряду шкідників (хрестоцвітих блішок, ріпакового квіткоїда, капустяні мухи, біланів, озимої совки). Вони сприяють поширенню хвороб, погіршують якість продукції, ускладнюють збирання врожаю та його переробку.

Отримання високого і якісного врожаю озимого ріпаку неможливо без дотримання загальної технології вирощування культури. Пропонуємо інтегровану систему захисту компанії Хімагромаркетинг від шкідників, хвороб та бур’янів на осінній період.

Отже, на що необхідно звернути особливу увагу при догляді за посівами ріпаку цієї осені? Відомо, що на початковому етапі росту та розвитку озимого ріпаку виділяються два критичних періоди: отримання сходів і перезимівля. Отже, отримавши сходи ріпаку, наступним головним завданням є сформувати оптимальну модель рослини до настання осінніх холодів і успішна їх перезимівля. Це можливо досягнути, лише за умов належного захисту рослин від негативних факторів. Зменшивши конкуренцію бур’янів на полі, не дати шкідникам та хворобам пошкодити або пригнітити розвиток рослин та покращити стан кореневої системи, що в наслідку дасть змогу підготовити рослини до зими та знизити ризики від вимерзання до мінімуму. Компанія Хімагромаркетинг щиро бажає усім аграріям гарних та якісних врожаїв озимих ріпаків.




Комментарии:



Ваше имя:  
Введите Ваше сообщение:



Защита от автоматических сообщений:

Символы на картинке: 

Защита от автоматических сообщений

« Назад
Версия для печати
Copyright 2007 "Химагромаркетинг"
Тел./факс: (044) 550-2000
Разработка сайта AFT.RU

Наш адрес:
02160, Украина, г. Киев, пр. Воссоединения, 15