Мікродобрива – спосіб досягти кращих врожаїв.

Одним із чинників, що обумовлюють отримання високих і якісних врожаїв сільськогосподарських культур, є підвищення ступеня оптимізації мінерального живлення рослин за рахунок застосування мікродобрив які містять в своєму складі мікроелементи необхідні рослині.

Під час всього періоду вегетації рослинний організм відчуває потребу в мікроелементах. Їх вміст у рослинах становить не більше тисячної частки процента в перерахунку на суху речовину але вони відіграють надзвичайно важливу роль в підвищенні активності ферментів, які каталізують біохімічні процеси. Крім цього мікроелементи утворюють комплексні сполуки з нуклеїновими кислотами, впливаючи на фізичні властивості і структуру рослинних клітини, стан і розвиток кореневої системи, утворення і формування репродуктивних органів тощо. Беруть участь у таких важливих процесах, як фотосинтез  дихання, вуглеводний, жировий та білковий обміни, утворення органічних кислот і ферментів, процеси зв’язування вільного азоту, перетворення сполук азоту і фосфору, розвиток бульбочкових бактерій.

 

Біологічна потреба деяких сільськогосподарських культур у мікроелементах

(узагальнені дані)

 

Культура

Мікроелемент

Fe

В Си Μn Mo Zn

Пшениця

+

+ +++ +++ + ++

Ячмінь

+ + +++ ++ +

++

Овес +

+

+++

+++

++

++

Рис

++

++

+++

++

++

++

Сорго

+++ + ++ +++ + +++

Кукурудза

++ ++ ++ ++ + +++

Зернобобові

++ ++ ++ +++ +++ ++
Олійні + +++ ++ ++ +

++

Цибуля, часник + ++ +++ +++ ++

++

Огірок

+ + ++ +++ + +

Морква

+ ++ +++ ++ +

+

Редька

+ ++ ++ +++ ++ +

Помідор, перець

+++ ++ ++ +++ +

++ +

Картопля + + + ++ +

++

Буряк

++ +++ + +++ ++ ++
Конюшина ++ ++ ++ ++ +++

+ +

Люцерна

++ +++ +++ ++ +++ ++
Льон + ++ +++ + +

+++

Гречка

+ ++ + + ++ ++
Кавун, диня ++ ++ + ++ +++

++

Суниця, малина

+++ + + ++ + ++
Виноград +++ +++ ++ +++ +

+++

Яблуня, груша

+++ +++ + ++ +

++

Черешня, слива +++ +++ ++ +++ +

+++

Примітка. Чутливість: + – низька; ++ – середня; +++ – висока.

 

Бор, мідь, цинк та інші мікроелементи входять до складу багатьох фунгіцидних препаратів, тому добрива з їх вмістом проявляють пригнічу вальну дію на збудників хвороб.

Ученими встановлено, що на фоні застосування мікродобрив ураженість вівса сажкою зменшується вдвічі, пшениці ярої – сажкою і борошнистою росою в 10 разів, ячменю сажкою і гельмінтоспорозом – удвічі, пшениці озимої: септоріозом, борошнистою росою і церкоспорозом – на 10 %, соняшнику борошнистою росою і білою гниллю – в 3-4 рази, кукурудзи сажкою – на 60-80 % (С. Ю. Булигін та ін., 2007).

Крім того, слід відмітити, що мікроелементи, безпосередньо впливаючи на обмін речовин у рослині, створюють несприятливі умови для розвитку хвороб.

 

Вплив мікроелементів на фізіологічну стійкість рослин до хвороб

(В. Т. Куркаєв, А. X. Шеуджен, 2000)

Хвороба Мікроелемент
В Со Μn Си Mo Zn
Бура іржа зернових + +
Корончата іржа вівса +
Стеблова іржа зернових +
Борошниста роса зернових + + +
Бактеріоз та іржа льону +
Іржа соняшнику + + +
Фомоз буряку +
Несправжня борошниста роса буряку + + + +
Фітофтороз картоплі + + +
Бура плямистість помідора + + +.
Біла плямистість помідора + +
Фітофтороз помідора + + + +
Бактеріоз капусти + + +
Борошниста роса капусти +
Борошниста роса аґрусу +

Ефективність мікроелементів помітно зростає за достатнього забезпечення рослин макроелементами, з підвищенням рівня застосування макродобрив. Так, при внесенні високих норм азоту збільшується потреба рослин у молібдені, міді, борі. Ефективність фосфорних добрив зростає при внесенні цинку, молібдену. Після вапнування кислих ґрунтів зменшується доступність для рослин бору, міді, цинку, але підвищується рухомість молібдену.

Реакція ґрунтового розчину значно впливає на мінеральне живлення рослин. Так, для кожного з елементів мінерального живлення рослин є своя зона оптимального значення показника pH ґрунту, за якого цей елемент найдоступніший для рослин.

Найкраще елементи живлення засвоюються із слабокислого або близького до нейтрального ґрунтового розчину (pH сольової суспензії 6,2-6,5). Підкислення чи залуження ґрунту впливає на доступність для рослин окремих елементів живлення.

Доступність елементів живлення для рослин залежно від реакції ґрунту

(за даними F. Trough)

Доступність елементів живлення для рослин залежно від реакції ґрунту (за даними F. Trough)

 

Дефіцит мікроелементів проявляється у вигляді характерних симптомів. Ознаки можуть бути як досить чіткими, специфічними, так і нехарактерними. Візуально це виражається не лише в прояві характерних для певного виду голодування симптомів – некрозів на листках, зміні забарвлення певних органів, або їх частин, але й зміні загального вигляду рослини (недорозвиненість, карликовість тощо).

Вплив мікроелементів на фізіологічні процеси росту й розвитку рослин

 

У кожної культури є так звані «критичні фази» розвитку, коли вони потребують тих чи інших мікроелементів. Так, наприклад:

  • кущіння та початок колосіння зернових колосових;
  • 3-5 та 8-10 листків кукурудзи;
  • 6-8 справжніх листків соняшнику;
  • 7-8 листочків та бутонізація ріпаку;
  • 4-6 та 8-10 справжніх листків цукрових буряків;
  • 3-5 листків, бутонізація та формування бобів сої та гороху;
  • розпускання бруньок, рожевий бутон та наливання плодів на плодових культурах;
  • 5-8 листків, кінець цвітіння та закладання грон винограду.

Найефективнішим способом забезпечення рослин мікроелементами є листкове підживлення, головним чином у фазах інтенсивного росту і розвитку, коли елементи живлення необхідні у великих кількостях, а коренева система не завжди здатна засвоїти їх у повному обсязі до потреби. У стресових ситуаціях (посуха, низькі температури тощо) позакореневе підживлення є практично єдиним способом забезпечення деякими елементами живлення, особливо мікроелементами. Навіть невелика їх кількість є дуже корисною, оскільки необхідні елементи містяться у легкодоступній формі і швидко проникають у рослину.

Листкове підживлення мікроелементами доцільно поєднувати з внесенням пестицидів (додержуючись рекомендацій виробників щодо їх змішування), у результаті чого зменшується стресовий вплив засобів захисту рослин на культуру.

Компанія Хімагромаркетинг має в своєму портфелі лінійку мікродобрив застосування яких, дозволить задовольнити потребу рослин в мікроелементах.

Звертаємо Вашу увагу на групу мікродобрив на хелатній основі, а саме: Акселератор Мікро NPK, Акселератор Мікро, Акселератор Гідро Оіл, Акселератор Гідро Кроп,  Акселератор Моно Цинк.

 

Завдяки хелатній основі EDTA, коефіцієнт засвоєння елементів живлення складає 90-95%. Застосування хелатизуючого агента дозволяє перевести хімічні елементи в порядок біологічно-активних сполук, засвоєння яких відбувається в надзвичайно короткий термін із мінімальними витратами енергії  рослини. Елементи живлення включаються в біохімічні процеси безпосередньо після застосування.

Новинками сезону 2018 року є мікродобрива Цереус і Акселератор Молібден.

Цереус – добриво на основі цинку та сірки, використання якого дозволить скорегувати  цинкове живлення рослин на  протязі всього періоду вегетації. Цинк входить до складу ферментативних систем, що беруть участь у диханні, синтезі білків та ауксинів, підвищує рослин до стресових факторів, відіграє важливу роль у регулюванні процесів росту. Сірка бере участь в синтезі білків, впливає на утворення хлорофілу, сприяє утворенню бульбочкових бактерій.

Акселератор Молібден – молібденововмісне добриво що стимулює процес азотфіксації молекулярного азоту з атмосфери, поліпшує вуглеводний, азотний і фосфорний обмін, синтез вітамінів, підвищує інтенсивність фотосинтезу. Він мінімізує вміст нітратів у рослинній тканині, зменшуючи поглинання рослиною нітратного та збільшуючи поглинання амонійного азоту.

Сульфомаг – магнієве сірковмісне добриво. Магній – необхідний для швидкого перебігу ростових процесів, ділення клітин, підтримання рівня білків, побудови пектинових речовин клітинних стінок, а також впливає на засвоєння фосфору. Сірка покращує засвоєння азоту і збільшує ефект від застосування азотних добрив.

Сульфомаг зарекомендував себе як відмінний борець з біуретом при використанні його в розчині сечовини.

Добриво Склад
Акселератор Мікро NPK NPK (10:15:18), В – 0,15%, Fe – 0,55%, Mn – 0,35%, Zn – 0,17%, Mо – 0,01%, Сu – 0,07%
Акселератор Мікро NPK (3:11:38), MgO – 1,5%, S – 9%, В – 0,15%, Fe – 0,55%, Mn – 0,35%, Zn – 0,17%, Сu – 0,07%, Мо – 0,01%
Акселератор Гідро Бор B – 11%
Акселератор Моно Цинк Zn – 12%.
Сульфомаг MgO – 16%, SО3 – 32%, Fe – 0,0015-0,004%.
Цереус S – 17-17,5%, Zn 35-35,5%
Акселератор Молібден Мо – 54% Si – 0.001%, Al – 0,0014%,Fe – 0,0006%,Cu – 0,0003%,Mg – 0,0006%; Ni – 0,0005%; K – 0,01%; Na – 0,01%; Ca – 0,0008%; Pb – 0,0005%; Sn – 0.001%; Ti – 0,0005%; Cr – 0,0007%.

Під час розрахунку доз мікродобрив потрібно керуватися результатами аналізів агрохімічного обстеження ґрунтів на забезпеченість мікроелементами, а також існуючий багаторічний досвід підживлення кожної з культур на різних типах грунтiв. Враховувати біологічні особливості культури, фази її розвитку, агротехнічні умови вирощування, властивості самих мікродобрив та способи їх застосування.

Отже, використання мікродобрив у сучасних інтенсивних технологіях вирощування є головним шляхом вирішення проблем дефіциту мікроелементів, необхідних для повного розкриття потенціалу сільськогосподарських культур, що забезпечить найкращу віддачу від вкладених коштів.

Гарних Вам врожаїв! Пам’ятайте неможливо отримати найбільше не забезпечивши рослину найменшим!