Молібден – активатор азот фіксуючих бактерій.
При успішній азотфіксації соя здатна накопичити до 400 кг/га азоту, правда, більша його частина використовує сама рослина. Однак, за даними різних авторів, після збирання урожаю сої в ґрунті для подальших культур залишається від 60 до 150 кг азоту в складі бульок та пожнивних залишків. Однак, на практиці ця “багатообіцяюча” картина має набагато менший ефект. Так, за даними спостережень, на більш ніж 35% площ утворення азот фіксуючих бульбочок (незважаючи на застосування сучасних інокулянтів) взагалі не відбуваються. На половині соєвих площ симбіотичні процеси настільки слабо виражені, що в період інтенсивного формування бульбочок навіть спостерігається азотне голодування. І лише трохи більше третини всіх соєвих площ набирають азот для наступних культур.
Чому бажане не стає дійсним? Перш за все слід усвідомити, що біологічна фіксація азоту соєю — це складний біохімічний процес, який протікає при певних умовах, зокрема при сприятливих — за достатнього забезпечення вологою, температурному, світловому та мінеральному режимах та дотриманні технологій вирощування.
Не варто забувати і про залежність процесів азотфіксації від реакції ґрунтового розчину. Зокрема, встановлено, що кислотні ґрунти (з pH нижче 5,0) — несприятливі для утворення азотних бульбочок. У такій ситуації вчені одностайно пропонують проведення хімічної меліорації. Однак на практиці провести вапнування не завжди вдається. Як альтернативу цьому агрономічному прийому ми пропонуємо внесення 50-100 кг/га (у фізичній вазі) двох-, трьох-компонентних кальцієвмісних мінеральних добрив, таких як нітрат кальцію (кальцієва селітра), суперфосфат та ін. Проведення цього агрозаходу повинно бути досить обережним, оскільки лужне середовище також гальмує розвиток бульбочкових бактерій. Крім того, висока концентрація таких добрив у прикореневій зоні може негативно впливати на врожайність зерна.
Не менш важливі аспекти — аерація землі та рівень забезпечення вологою. Бульбочкові бактерії не утворюються в сухому ґрунті, якщо на момент початку вегетації вологість складає менше 50-60% від повної ґрунтової вологоємкості. На більш пізніших стадіях розвитку рослин недостатня кількість води може навіть викликати зникнення бульбочок. Тому для вирощування сої деяке перезволоження (крім довгих затоплень) є менш шкідливим, ніж дефіцит вологи. Оптимальна кількість вологи для ефективного розвитку бульбочок — близько 60-80% повної вологоємності ґрунту.
У мікроорганізмів є складний ферментний комплекс — нітрогеназа. Вона складається з двох білкових компонентів: перший — це білок, що містить чотири атоми заліза, пов’язані з сіркою (Fe-білок), другий — білок, який містить два атоми молібдену та 30 атомів заліза, пов’язаних з тією ж кількістю сірки (Fe-Мо-білок) Fe-білок завдяки взаємодії з магнієм передає енергію, необхідну для роботи Fe-Мо-білка. Безпосереднє перетворення молекулярного азоту на доступну для рослин форму амонію відбувається завдяки роботі молібден-залізовмісного білка і пов’язана зі зміною валентності молібдену. Перебудова азоту відбувається поетапно: при розірванні зв’язків (в молекулі азоту їх вміщено три) відбувається приєднання до нього атомів водню з утворенням в процесі азотфіксації амонію. Останній приймає участь в синтезі амінокислот, який транспортується з бульбочок у рослину.
Останнім часом виникає інформація з досить протилежними поглядами на визначення ролі молібдену на процеси формування та функціонування бульбочок. Для з’ясування цього питання спробуємо визначити, яка роль молібдену у цьому процесі. Отже, молібден входить до складу основного ферменту азотфіксації — нітрогенази, він бере участь у роботі ферментів, що забезпечують транспортування азоту з коріння в листки. Також цей хімічний елемент потрібен для синтезу леггемоглобіну – білка, який захищає нітрогеназу. Саме рівень леггемоглобіну визначає рожевий колір бульбочок і вказує на активну роботу нітрогенази та хід процесу азотфіксації.
Враховуючи значну роль молібдену у формуванні врожаю сої компанія Хімагромаркетинг виводить на ринок нове мікродобриво Акселератор Молібден 540 г/кг.
|
Норма використання мікродобрива Акселератор Молібден |
|||
|
Культура |
Дія |
Норма витрати препарату, г/кг |
Спосіб застосування |
| Зернобобові (соя) | Відновлення дефіциту Молібдену в рослинному організмі | Передпосівна обробка насіння: 0,5 – 0,8 кг/т
Обприскування в період вегетації: 0,25 – 0,5 кг/га |
Передпосівна обробка насіння та обробка рослин в період вегетації |
Молібден також входить до складу не менше 20 ферментів, активно бере участь у білковому та фосфорному обміні, впливає на інтенсивність дихання, синтез хлорофілу, в певній мірі приєднується до регуляції ростових процесів. Експериментально встановлено, що разом з покращенням ростових процесів молібден сприяє синтезу протеїну. Вплив молібдену на синтез білка пов’язаний з його участю в процесах амінуванні амінокислот, включенням амінокислот в поліпептидний ланцюжок. Молібден не тільки збільшує кількість білка в насінні, але і підвищує його якість шляхом збільшення кількості водорозчинних фракцій.
Фахівці компанії Хімагромаркетинг постійно проводять дослідження по підвищенню ефективності вирощування сільськогосподарських культур.
Ваш врожай це наша спільна перемога!