Цибуля

Цибуля (лат. Allium) — унікальна рослина, яка може бути дворічною та багаторічною. Одночасно його відносять до сімейства лілійних (лат. Liliaceae) по ботанічним ознаками: зовнішній вигляд, розвиток і структура рослини. І до сімейства цибулевих (лат. Alliaceae) за виробничою ознакою: збір і зберігання врожаю, призначення та спосіб вирощування. Часто при описі культури відносять до підродини — Цибулеві.

Цибуля — повільно зростаюча культура і дуже боїться бур’янів. Коренева система цибулі поверхнева, велика частина її знаходиться в десятисантиметровому шарі ґрунту і не може конкурувати з глибоко проникаючими коренями бур’янів. Крім того, цибуля світлолюбна і не виносить затінення. Тому боротьба з бур’янами — запорука майбутнього врожаю. Критичний період, протягом якого цибуля найбільше знижує врожай через бур’янів, становить 40-50 днів від появи сходів. В системі боротьби використовують агротехнологічні і хімічні заходи. Гербіциди, що застосовуються по вегетуючих бур’янах, найбільш раціонально вносити дрібно. За одну обробку вноситься 1/3 норми, але при цьому фаза розвитку бур’янів повинна бути мінімальною. Чим менше фаза розвитку бур’янів, тим вони чутливіші до дії гербіциду.

Цибуля ріпчаста може пошкоджуватися більше 50 видами шкідників і хвороб. Найбільше значення мають шкідники і хвороби підземних частин цибулі, вирощуваного на ріпку: кореневої цибульний кліщ, личинки мух (лушпиння і журчалки), гниль денця. Шкідники і хвороби листя — цибулевий прихованохоботник, тютюновий (цибулевий) трипс, несправжня борошниста роса цибулі, головня. При зберіганні значної шкоди можуть завдавати цибулевий кліщ і сіра шейковая гниль.