Весняні роботи на посівах озимого ріпаку.
Ріпак — високорентабельна культура в чому неодноразово переконалися українські аграрії, та вирощування цієї культури має цілу низку ризиків через його вимогливість до ґрунтово-кліматичних умов та технології вирощування.
Після закінчення періоду зимового спокою рослини ріпаку відновлюють свою вегетацію. Найнеобхіднішою умовою, що впливає на відновлення рослиною фізіологічних процесів, є середньодобова температура повітря. Вченими доведено що відновлення вегетації відбувається в період, коли середньодобові температури протягом декількох днів підряд утримуються на рівні +4°C. Хоча практичний досвід аграріїв свідчить що рослини вже за температури 0°C виходять із стану спокою і розпочинається розвиток кореневої системи та відростання листя.
В цей період посіви ріпаку потребують низки агротехнічних заходів та серйозного агрономічного догляду з метою створення всіх умов для подальшого інтенсивного росту та генеративного розвитку.
Найпершим весняним агроприйомом на посівах ріпаку є основне внесення азотних добрив в нормі 80 – 120 кг/га діючої речовини. Найкращий результат досягається при підживленні в два етапи. Зазвичай використовують аміачну селітру , орієнтовно 3 – 4 ц/га в фізичній вазі.
Перше внесення проводять по мерзлоталому ґрунту. Вдруге азот найкраще внести через три тижні після першого, прив’язавши його до фази початку росту стебла, найпізніше – під час розпускання перших бутонів.
Крім азотного живлення рослини в весняний період гостро потребують мікроелементів,і особливо таких елементів як бор та сірка.
Згідно із законом Лібіха, обмежуючим чинником врожайності є той елемент, що є в мінімумі. Це означає, що система удобрення, де не вистачає якогось із мікроелементів, буде неефективною навіть за високих норм NPK, а лише збільшить витрати коштів, бо елементи живлення не будуть засвоюватись рослиною.
Для забезпечення рослин мікроелементами ми пропонуємо використовувати комплексі мікродобрива на хелатній основі: Акселератор Мікро NPK (NPK (10:15:18), В – 0,15%, Fe – 0,55%, Mn – 0,35%, Zn – 0,17%, Mо – 0,01%, Сu – 0,07%), Акселератор Мікро (NPK (3:11:38), MgO – 1,5%, S – 9%, В – 0,15%, Fe – 0,55%, Mn – 0,35%, Zn – 0,17%, Сu – 0,07%, Мо – 0,01%), з нормою внесення 2 кг/га.
Особливу увагу слід приділити підживленню посівів ріпаку бором. Внесення Акселератор Гідро Бору (B – 11%) в нормі 1 кг/га. допоможе наситити організм рослини цим важливо необхідним елементом. Адже бор в рослинах ріпаку регулює синтез вуглеводів, нуклеїнових кислот, впливає на диференціацію, ріст і поділ клітин. Поліпшує переміщення в рослині продуктів фотосинтезу, збільшує морозостійкість, підвищує насіннєву продуктивність та вміст олії. Нестача бору призводить до зменшення кількості стручків і насіння в стручках, гальмування росту рослин, хлорозу наймолодших листків. На слабо забезпечених цим елементом ґрунтах урожайність після внесення бору зростає на 2-5 ц/га. Вносять при позакореневому підживленні навесні перед змиканням рослин у рядках у фазі бутонізації — до фази цвітіння, коли добре розвинута листкова поверхня.
СульфоМаг (MgO – 16%, SО3 – 32%, Fe – 0,0015-0,004%), є необхідним джерелом магнію та сірки для ріпаку. Сірка підвищує вміст жирів, покращує ріст рослин та врожайності, підвищує опір рослин до хвороб, низьких температур та посухи, враження шкідниками. Покращує засвоєння азоту та зменшує вміст нітратів.
Магній — збільшує врожайність, вміст хлорофілу, опір до хвороб, покращує накопиченню ефірних олій та жирів. Завдяки магнію підвищується концентрація поживних речовин у клітинному соку кореневої шийки, що підвищує морозостійкість. Пошкоджені під час зимівлі рослини ріпаку, швидше відростають.
Незважаючи на високу конкурентну здатність по відношенню до бур’янів внаслідок випереджуючого росту навесні, ріпак може сильно забур’янюватись. Вони забирають у рослин ріпаку вологу і елементи живлення, засмічують насіння ріпаку, підвищують його вологість. Завдаючи прямої шкоди посівам, бур’яни протягом вегетації є кормовою базою для ряду шкідників: хрестоцвітих блішок, ріпакового квіткоїда, ріпакового прихованохоботника, капустяної мухи, озимої совки та ін.
Для боротьби з дводольними бур’янами на посівах ріпаку рекомендуємо застосовувати гербіциди: Цукрон + (клопиралід, 300г/л) з нормою 0,3 л/га або Цукрон Профі (клопиралід, 267г/л + піклорам, 67 г/л) – 0,35 л/га. За потреби знищити додатково злаки можна використати грамініциди: Норвел (хізалофоп-п-етил, 50 г/л) з нормою внесення 2,5 л/га, або Норвел Екстра (хізалофоп-п-етил, 125 г/л) з нормою внесення 1,2 л/га.
Ріпак як і інші сільськогосподарські культури уражується багатьма збудниками хвороб. Найбільш поширеними є: переноспороз, альтернаріоз, борошниста роса, склеротиніоз (біла гниль), фомоз.
За оптимальних умов для свого розвитку, хвороби можуть призвести до втрати врожаю на рівні 30-80%. Тому виникає необхідність проводити фунгіцидні обробітки заздалегідь, зупинивши розвиток нових хвороб і тих, що перейшли з осіннього періоду.
Можливе зменшення урожайності внаслідок ураження хворобами
| Хвороба | Потенційна загроза | Втрати врожаю насіння, % |
| Склеротиніоз (біла гниль) | велика | 20-60 |
| Фомоз | середня, велика | 40-60 |
| Альтернаріоз | середня | 15-30 |
| Циліндроспоріоз | мала, середня | 15-30 |
| Сіра гниль | мала | 10-20 |
| Пероноспороз | мала | 15-25 |
В портфелі нашої компанії є ціла низка фунгіцидів, які дають змогу захистити та вилікувати вже уражені рослини.
Фунгіцид Доктор Кроп (карбендазим, 500 г/л) – 0,5 л/га – забезпечить відмінний контроль протягом тривалого часу від таких хвороб, як борошниста роса, склеротиніоз (біла гниль), фомоз… А застосування препаратів на основі тебуконазолу – Тебуфору (тебуконазол, 250 г/л) в нормі 0,8 л/га і Універсалу (тебуконазол, 500 г/л) в нормі 0,4 кг/га, дає змогу не тільки подолати збудники цих хвороб, а й виступлять регулятором росту рослин (ретандантом), який збільшує гілкування, покращує розвиток кореневої системи.
Фунгіциди Ефатол (фосетил алюмінію, 800 г/кг) з нормою застосування 1,2 кг/га – забезпечить відмінний контроль як альтернаріозу, так і неспражньої борошнистої роси. Також відмінними помічниками від цієї хвороби є препарати Ацидан (металаксил,80 г/л + манкоцеб, 640 г/л) з нормою застосування 2,5 кг/га та Фрегат (цимоксаніл,125 г/л + диметоморф,180г/л) з нормою застосування 1,0 л/га.
Добре зарекомендували себе в боротьбі зі збудниками хвороб вищих та нищих грибів препарати стробілурінової гуппи:
- Стробітек (крезоксим-метил, 500 г/кг) – 0,25 кг/га;
- Стробітек Мульті (крезоксим-метил, 125 г/кг + пропіконазол 150 г/кг) – 0,6-1,2 кг/га;
- Жокей (азоксистробін 200 г/л + ципроконазол 80 г/л) – 0.75 л/га.
Слід пам’ятати, що ріпак має сильний восковий наліт, всі препарати, які застосовуються на ріпаковому полі, повинні вноситись в комплексі з ад’ювантами, наприклад з препаратом Супер КАП, з нормою 0,1- 0,15 л/га. Використання Супер КАПу забезпечить більш якісну обробку з ідеальним покриттям листової поверхні та проникненням діючої речовини препаратів через восковий наліт незалежно від механізму їх дії.
Озимий ріпак як і всі рослини родини хрестоцвітих полюбляє велика кількість шкідників, які можуть призвести до значних втрат урожаю.
Найбільшу загрозу посівам несуть: стебловий прихованохоботник квіткоїд попелиці, оленка волохата, ріпаковий пильщик, стручковий прихованохоботник, ріпаковий комарик, совки.
Для контролю їх чисельності слід застосовувати інсектицидні препарати які знищать шкідників та забезпечать тривалий період захисної дії:
- Оперкот Акро (імідаклоприд, 300г/л + лямбда – цигалотрин,100 г/л) – 0,1-0,15 л/га
- Оперкот (лямбда – цигалотрин, 50 г/кг) – 0,2 кг/га
- Резонанс (хлорпіріфос, 480 г/л) – 1,5 л/га
- Фараон (хлорпіріфос, 480 г/л + лямбда – цигалотрин, 7,5 г/л) – 1,5 л/га
Щоб ефективно провести боротьбу, потрібно чітко розуміти їх біологічні особливості для вчасного виявлення, що допоможе значно зменшити витрати на захист рослин та втрати майбутнього врожаю.
Слід пам’ятати що урожайність озимого ріпаку на 80% залежить від оптимально вибраної технології вирощування і у весняний період цьому процесі слід приділити головну увагу.