Чи можна отримати другий урожай в одному сезоні на одному полі?!
Практично всі аграрії, які люблять свою землю, завжди перебувають у пошуку способів покращення своїх урожаїв. Але збільшити чи подвоїти врожай завжди легше, ніж не завдати шкоди землі та її родючості. Тому, перш ніж експериментувати, слід добре обдумати свої дії.
Один із способів примножити свої врожаї — це вирощувати кілька культур на одному полі за сезон. Із зміною кліматичних умов в Україні багато господарств уже практикують такий підхід. Але для цього необхідно розуміти багато факторів, а саме — враховувати свій регіон, кліматичні умови та обов’язково сівозміну.
Це історія одного з господарств Житомирщини, керівник якого вирішив експериментувати та спробувати зібрати врожай двох культур з одного поля за сезон. Минулої осені на полі було висіяно озимий ячмінь. Завдяки теплій зимі та весні з достатньою вологістю культура добре дозріла та дала досить непоганий урожай — близько 80 ц/га.
Обмолот ячменю провели на початку першої декади липня. Оскільки господарство озимий ріпак не висіває, поле могло залишитися пустим. Але керівник господарства вирішив провести посів культури, яку можна встигнути виростити та зібрати до кінця поточного року. У фермера був вибір між трьома культурами — просом, ультраранньою соєю або соняшником. Зваживши всі «за» і «проти», було вирішено висіяти саме сою. Оскільки господарство тісно співпрацює з HIMAGRO M, було узгоджено супроводжувати поле з дня посіву до збору врожаю.
Відразу після обмолоту озимого ячменю провели дискування, а 5 липня висіяли сою. Перед посівом насіння протруїли препаратами ТІАБЕН Т (тритіконазол 80 г/л, тіабендазол 80 г/л, мікроелементи: B — 3,0 г/л, Zn — 5,0 г/л) у нормі 0,5 л/т + інокулянтом НІТРОГЕН Т (ризобактерії Bradyrhizobium japonicum 1×10⁹ КУО/г препарату) у нормі 2,0 кг/т.
Вологи було вдосталь, тому вже незабаром отримали перші сходи. Приблизно через місяць після посіву відбувся виїзд у поле для обстеження посівів. Соя перебувала у фазі виходу другого трійчастого листка й мала добре розвинену кореневу систему. Під час обстеження зафіксували сходи бур’янів — як дводольних, так і злакових. Серед дводольних переважали лобода біла та берізка польова, серед злакових — мишій і падалиця попередника, тобто озимого ячменю. Було рекомендовано обробити поле препаратом ТОТАЛ К (калійна сіль гліфосату, 625 г/л) у нормі 2,0 л/га.
Повторне обстеження посівів і дії препарату ТОТАЛ К провели за тиждень після внесення. Рослини сої виглядали потужніше, мали два повноцінні трійчасті листки, коренева система була чудово заселена азотфіксувальними бульбочковими бактеріями завдяки препарату НІТРОГЕН Т. Усі бур’яни, включно з падалицею озимого ячменю, практично загинули. Після обстеження запланували підживлення — карбамідом, сульфатом магнію, гуматом і бором (препарат АКСЕЛЕРАТОР ГІДРО).
Під час чергового виїзду на поле соя вже мала висоту близько 30 см, чудовий вигляд, цвіла та гілкувалася. Коренева система активно розвивалася. Водночас з’явилася друга хвиля бур’янів, тож було рекомендовано провести додатковий захист препаратом ТОТАЛ ПАУЕР (гліфосат, 800 г/кг; еквівалент 888 г/кг амонійної солі) у нормі 1,5 кг/га.
Рівно через два місяці після посіву сої знову провели обстеження посівів і дії препарату ТОТАЛ ПАУЕР. Моніторинг показав, що соя значно покращилася: нижній і середній яруси вже формували стручки, а верхній продовжував цвісти. Препарат ТОТАЛ ПАУЕР чудово впорався із бур’янами. Також у цей період провели додаткове підживлення — калієм, карбамідом, сульфатом магнію та бором (препарат АКСЕЛЕРАТОР ГІДРО). Для профілактики хвороб внесли фунгіцид ЖОКЕЙ ЕКСТРА (ципроконазол 80 г/л + азоксистробін 200 г/л).
Оскільки всі заплановані обробітки були виконані, посіви залишили без втручань, давши їм можливість формувати урожай. Але невдовзі на посівах з’явився шкідник — гусінь. Господарство оперативно провело обробку інсектицидом на основі ацетаміприду — препаратом, який був у наявності. До бакової суміші додали фунгіцид для профілактики хвороб і мікроелементи для підживлення. Через два дні після внесення провели обстеження — перевірили ефективність препарату та загальний стан поля.
Посіви виглядали ідеально: для такого пізнього посіву соя була насичена, мала повністю сформовані боби, без ознак хвороб і бур’янів. Але проблема зі шкідниками залишилася — препарат на основі ацетаміприду не вирішив її повністю. Було зафіксовано значне заселення гусениць різних видів: білан ріпаковий, капустяна міль, пильщик ріпаковий, совки. Негайно було рекомендовано додатковий обробіток препаратами HIMAGRO M. Господарство вирішило застосувати ФАРАОН (хлорпірифос 480 г/л + лямбда-цигалотрин 7,5 г/л) у нормі 1,5 л/га.
Через два дні після внесення препарату ФАРАОН провели обстеження — результат був ідеальний: усіх шкідників знищено.
Упродовж подальшої вегетації шкідники, хвороби та бур’яни не турбували. Посіви були добре захищені й забезпечені підживленням. Але з’явилася інша проблема — довготривалі зниження температури з нічними приморозками. На 90-й день після посіву сої провели чергове обстеження: верхні частини рослин постраждали від морозу, однак загальний стан давав надію на дозрівання. Основна частина рослин, включно зі стручками, виглядала добре. Посівам украй бракувало тепла.
Останнє обстеження сої провели на 115-й день після посіву. У той же день вирішили долю посівів. Було видно, що культура знову постраждала від приморозків, а також критично не вистачало тепла й сонця для фінального дозрівання. Практично весь вересень і жовтень супроводжувалися дощами, низькими температурами й відсутністю сонця — нетиповими для осені цього регіону, якщо порівнювати з попередніми роками.
Разом із керівником господарства вирішили використати посіви як сидерат і одразу провести заорювання культури. Також обговорили плани на весну — вирішили засіяти поле кукурудзою.
У фіналі фермер поділився враженнями від експерименту:
«Я зовсім не жалкую, що спробував отримати другий урожай в одному сезоні на одному полі. Я чудово розумів усі ризики. Знав: якщо соя не дозріє, то матиму гарний сидерат для наступної культури. Але якщо враховувати погодні умови осені попередніх сезонів — усі шанси отримати другий урожай були. Як бачимо, рік на рік не буває. Те, що цього року не вдалося виростити післяжнивну сою, не змінило моєї думки — я продовжу експериментувати. Скажу більше: наступного сезону планую випробувати вже три культури — сою, соняшник і просо».