Фунгіцидний захист зернових у весняний період

02.04.2021

З приходом перших стійких позитивних температур та можливості зайти в поле агрономи починають проводити важливу операцію – огляд посівів озимих зернових та планування посівної кампанії ярих. Після виходу з зими зернові оглядаються в першу чергу на життєздатність, а також на ступінь зараженості хворобами внаслідок впливу значної кількості вологи та коливань температур (а у випадку монокультури – впливу попередника).

Аналізуючи погодні умови першої декади березня 2021 року, можна зробити висновок, що цьогорічна зима була більше схожа на середні багаторічні показники, як по забезпеченню вологою в ґрунті, так і по температурам. Але все ж не обійшлось без екстремальних ситуацій, таких як сильні морози в лютому з утворенням льодової кірки, вітрами, відсутністю снігового покриву в ці критичні періоди і т.д.

Якщо порівнювати зиму 2021 року з 2020 роком, то деякі експерти мають сміливість обережно говорити про майбутні високі врожаї зернових. Та все ж орієнтуватись на одні лише зимові показники – хибний крок. Тому що попереду ще весна, яка може здивувати і заморозками в період активного росту рослин (як було, наприклад, в травні 2020 р.), і сильними вітрами та пиловими бурями, які «висушують» ґрунт за лічені години (здебільшого в центральних та південних областях), і затяжними дощами, снігами, коливаннями температур, що буде перешкодою для проведення повного запланованого циклу по захисту рослин. І як наслідок цих негативних явищ – активне поширення хвороб.

Зернові культури за період життєвого циклу – починаючи зі збору посівного матеріалу і закінчуючи формуванням нового врожаю на полі – вражаються дуже великою кількістю хвороб, а це близько 41 хвороби пшениці, 42 – жита, 26 – ячменю і 20 – вівса. Втрати в урожаї внаслідок ураження хворобами зернових дуже відчутні. Вони негативно впливають на прибуток господарств, так як зниження валового прибутку призводить до зменшення і чистого прибутку відповідно. Шкодочинність хвороб позначається також і на якості зерна. Так, до прикладу, збудники фузаріозу колосу (Fusarium ssp.) погіршують не тільки якість протеїну, пекарські та кормові властивості, але і утворюють мікотоксини. Також велика кількість грибкових збудників викликають зниження маси тисячі насінин (МТН) та погіршення тих же пекарських властивостей і якості борошна.

Інтегрований, економічно, екологічно та практично обґрунтований захист посівів – це складна система, яка включає в себе безліч факторів, де однією з першопричин застосування тих чи інших заходів є діагностика, моніторинг та прогноз, які, в свою чергу базуються на таких критеріях історії поля:

• Сівозміна (попередники, варіант монокультури);
• Агротехнічні операції на полі;
• Стійкість сортів/гібридів до ураження тими чи іншими хворобами;
• Погодні умови на період вегетації;
• Забезпеченість ґрунту поживними речовинами;
• Періодична фітосанітарна перевірка та прогноз по поширенню хвороб та шкідників (як переносників багатьох хвороб) та багато інших;

І якщо говорити про перенесення хвороб шкідниками, то тут в першу чергу потрібно згадати про вірусні та бактеріальні хвороби. Тож при плануванні тієї ж системи захисту посівів фактор інсектицидного захисту проти таких шкідників, як цикадки, попелиці – це вже половина успіху в боротьбі з вірусними та бактеріальними хворобами. Звісно, якщо ці хвороби передаються ще з посівного матеріалу, то ніколи не потрібно нехтувати перевіркою насіння в фітосанітарних лабораторіях перед його закладанням на зберігання.

Діагностувати вірусні та бактеріальні хвороби досить важко, так як симптоми досить неоднозначні, і їх дуже легко сплутати з симптомами, викликаними нестачею або надлишком поживних речовин, неправильним застосуванням гербіцидів, застоєм вологи або грибковими захворюваннями. І тому, ще одним з методів боротьби з цими хворобами є введення в сортообіг стійких сортів.

Та все ж, суттєві втрати та недобори врожаю зернових культур спричиняють грибкові хвороби. Недобір врожаю від ураження, наприклад, летючою сажкою може сягати 20%, кореневими гнилями – 20-40%, плямистостями – 30-60%.

Збудники тих чи інших хвороб сильно відрізняються по вимогам до температури і вологості для інфікування та розвитку. Якщо говорити про хвороби сходів та молодих рослин, такі як церкоспорильозна гниль, офіобольозна гниль, ризоктоніоз, звичайну кореневу гниль або фузаріозну кореневу гниль, то їх необхідно обов’язково попереджувати лише протруюванням посівного матеріалу потужними фунгіцидними протруйниками, тобто превентивно (див.статтю «Протруйник – як один з безумовних факторів отримання високих врожаїв»). В разі ураження сходів даними хворобами вносити фунгіциди для боротьби в більш пізні строки вегетації вже може бути недоцільно.

Адже, якщо наше насіння та молоді проростки захищені, це не означає, що на них не «чатують» хвороби листя та стебла, які виникають внаслідок впливу дуже великого спектру збудників. Після перших оглядів посівів в кінці лютого-на початку березня 2021 р. аграрії побачили, що ситуація з хворобами на посівах зернових досить складна. По середніх зрізах по відбору монолітів на відрощування добре видно, що рослини ослаблені внаслідок зараження деякими хворобами ще з осені (види кореневих гнилей, септоріоз, борошниста роса) і знаходяться не в досить доброму стані, а затяжна весна з мінливою погодою поки не дає можливості розпочати захисні заходи.

Такі хвороби як борошниста роса, септоріоз, сіро-бура плямистість, смугаста плямистість ячменю, червоно-бура плямистість ячменю, септоріозна плямистість листя, бура іржа зернових, лінійна іржа починають своє активне проростання конідій та спор вже при активній температурі +3 – +5ºС та достатній вологості повітря. Тому, як говорилось вище, своєчасна діагностика та огляд посівів навесні (після відновлення вегетації у озимих та постійний контроль стану посівів у ярих зернових) – це необхідна складова для ефективного застосування фунгіцидів. Вчасною обробкою  обмежується негативний вплив грибів і досягається найвища ефективність боротьби з ними.

Також не менш важливою задачею при застосуванні фунгіцидів є попередження виникнення резистентності до фунгіцидів у популяцій грибкових збудників. Для запобігання селекції резистентності до фунгіцидів мутантів грибкових збудників реалізується концепція менеджменту стійкості, до якого відносяться наступні фактори:

• Відмова від фунгіцидів, які швидко викликають резистентність у збудників. Неспецифічні діючі речовини повільніше або практично зовсім не стимулюють її розвиток.
• Застосування комбінованих препаратів, які містять в собі речовини різного механізму дії. Практика показує, що розвиток резистентності при цьому відбувається повільніше, ніж при тривалому використанні діючих речовин одна за одною.
• Зниження числа обробок до необхідного мінімуму. Їх слід проводити тільки після досягнення порогу боротьби.
• Застосування також нехімічних методів боротьби, враховуючи при прийнятті рішень про методи боротьби також сортову стійкість.

Тому хочеться детальніше зупинитися саме на найбільш поширених хворобах зернових весняного періоду та рекомендаціях по профілактиці та боротьбі з ними від фахівців компанії «Хімагромаркетинг».

Борошниста роса зернових (Blumeria graminis) вражає пшеницю, жито, ячмінь, овес. Ураження рослин відбувається за температури 0…+20 °С і вологості повітря 50-100 %. При цьому інкубаційний період хвороби триває   3-11 днів. У вигляді поверхневого білого павутинного нальоту, який складається з міцелію й конідіального спороношення збудника, хвороба уражує листки, листкові піхви, стебла, колоскові луски й остюки (рис.1).

Рис. 1. Симптоми ураження й конідії борошнистої роси (збудник Blumeria graminis)

Шкодочинність ураження борошнистою росою залежить від погодно-польових умов і проявляється в зменшенні асиміляційної поверхні та зниженні інтенсивності фотосинтезу рослин. Сильне й раннє ураження призводить до зменшення кущистості і висоти рослин, затримання термінів колосіння, передчасного достигання зерна. При цьому зерно формується кволе. Рівень утрат урожаю від борошнистої роси варіює в межах від 5 до 50 %. Боротися з нею можна препаратами на основі тебуконазолу, карбендазиму, флутріафолу, азоксистробіну, ципроконазолу, триадимефону та ін.

Проти даного збуднику компанія «Хімагромаркетинг» рекомендує такі препарати як Байзафон (триадимефон, 250 г/л), Бродвей (азоксистробін, 250 г/л), Жокей (200 г/л азоксистробін, +80 г/л ципроконазол), Доктор Кроп (карбендазим, 500 г/л), Тіофен Екстра (тіофанат метил 700 г/кг + пенконазол, 25 г/кг) (азоксистробін, 200 г/л + ципроконазол, 80 г/л), Фітолікар (флутріафол, 250 г/л), Тебуфор (тебуконазол, 250 г/л) та їх суміші (стробілуріни+триазоли, тощо). Більшість з цих препаратів володіють профілактичною, лікувальною та викорінюючою дією, вони високоефективні, здебільшого системні або контактно-системні та мають довготривалий період захисної дії.

Наступними лідируючі позиції серед весняних збудників хвороб займають септоріоз, снігова пліснява, плямистості листя. Септоріоз займає одне з перших місць за шкідливістю і поширенням, це один із найбільш прогресуючих видів плямистостей культури в Європі та світі.

Найпоширеніші збудники плямистостей пшениці на території України – Septoria tritici Desm., Stagonospora nodorum (Berk.) E. Castcle Germano та Stagonospora abenae f. sp. triticca Bissett.

Найчастіше перші симптоми ураження сходів септоріозом проявляються у фазах кущення – початок виходу в трубку на листках, листкових піхвах, стеблах, а пізніше і колосках. Перші симптоми септоріозу можна виявити восени на нижніх листках у вигляді еліпсоподібних жовтих плям, які поступово бурішають, темнішають. Пізніше центр плям стає попелисто-сірим з добре помітними темно-бурими чи темно-коричневими крапками – пікнідами гриба (рис.2).

Збудники хвороби зазвичай зберігаються на пожнивних рештках, на сходах падалиці, посівах озимих, на дикорослих злакових травах, а деякі із видів – на зараженому насінні.

Рис. 2. Симптоми ураження й конідії септоріозу (збудник Septoria tritici)

Ураженню посівів сприяють тривала волога і тепла погода, опади, пізні строки сівби, внесення азотних добрив. При невчасному виявленню зараженості посівів недобір врожаю може скласти до 30%, а МТН знижується майже в 1,5 рази.

Найкращим рішенням у боротьбі з даними збудниками є застосування препаратів Стробітек (крезоксим-метил, 500 г/л), Стробітек Мульті (крезоксим-метил, 125 г/л + пропіконазол, 150 г/л), Жокей(200 г/л азоксистробін, +80 г/л ципроконазол),  Байзафон (триадимефон, 250 г/л), Доктор Кроп  (карбендазим, 500 г/л) та їх бакові суміші з системними фунгіцидами на основі тебуконазолу (Тебуфор  (тебуконазол, 250 г/л), Універсал (тебуконазол, 500 г/л)), які мають профілактичну та лікувальну дію в тому числі і проти церкоспорильозу, борошнистої роси, іржі, піренофорозу.

Хочеться зазначити, що розпочинають обробку рослин зернових культур з фази закінчення кущення і до початку виходу в трубку при ступені ураження двох верхніх листків борошнистою росою та септоріозом 1 % і вище, що становить приблизно 3-4 плями борошнистої роси на листок або 2-3 септоріозних плями. При підвищеній вологості потреба застосування фунгіцидів може виникати і пізніше, тому обстеження посівів продовжують через кожні 3-5 днів.

І ще однією з лідерів хвороб, яка входить в «топ-3» найпоширеніших на зернових культурах – це лінійна, або стеблова іржа злаків (Puccinia graminis Pers.). Збудники роду Puccinia уражують усі злакові культури:

• бура іржа пшениці, тритикале – Puccinia recondita Roberge ex Desm.;
• карликова іржа ячменю – Puccinia hordeina Lavrov;
• бура іржа жита – Puccinia dispersa Erikss. & Henn.

Рис. 3. Симптоми ураження й конідії іржі (збудник Puccinia)

Зазвичай хвороба з’являється навесні у вигляді бурих і жовтих пустул. Спочатку, як правило, на верхньому боці листків виникають хаотично розміщені іржасто-бурі урединії. Хвороба з’являється переважно на листі, рідше на листкових піхвах і стеблах (рис. 3). Зараження рослин відбувається при температурі від +2,5 °С до +31 °С за наявності крапель роси або дощу на листі. Шкодочинність іржі полягає в зменшенні acимiляцiйної пoвepxні, зниженні зимocтiйкоcті, продуктивності.

А попередити та знищити даний збудник допомагають сильнодіючі та ефективні препарати: Жокей (200 г/л азоксистробін + 80 г/л ципроконазол) – поєднання двох діючих речовин саме запобігає виникненню резистентноhttp://Жокейсті та сприяє збільшенню урожайності та якості зерна завдяки пролонгації фотосинтезу, не проявляє фітотоксичності;  Стробітек Мульті  (крезоксим-метил, 125 г/л + пропіконазол, 150 г/л); Тебуфор (тебуконазол, 250 г/л) та  Універсал (тебуконазол, 500 г/л) – чудові системні фунгіциди, які можна комбінувати з фунгіцидами з інших хімічних класів для кращої ефективності, із захисним періодом до 3-х тижнів та швидким стоп-ефектом;  Фітолікар(флутріафол, 250 г/л) – універсальний системний фунгіцид профілактичної та лікувальної дії, який швидко проникає в рослину через листя і рухається акропетально від основи до верхівки. Таким чином він захищає ті частини листя, на які розчин не потрапив, а також новий приріст, що з’явився після обробки. Системна та контактна дія доповнюється фумігаційним ефектом; Фузарин (тебуконазол, 150 г/л + прохлораз, 300 г/л) – надефективний препарат, який бореться не лише з іржею, а і з фузаріозом колоса, кореневими гнилями, альтернаріозом, септоріозом, борошнистою росою, піренофорозом та багатьма іншими збудниками, за рахунок оптимального поєднання двох діючих речовин з різних хімічних класів з системною та трансламінарною дією, який проникає в рослину вже через 2-4 години після застосування, який також не викликає резистентності та не проявляє фітотоксичність.

Звісно, окрім борошнистої роси, видів іржі та септорізу, зернові в активних фазах росту, а саме кущення – вихід в трубку – колосіння вражаються ще дуже великою кількістю збудників, таких як альтернаріоз, різні види плямистостей, сажкою, фузаріозом, різні види кореневих гнилей, ринхоспоріоз і багато-багато інших, але препарати, які описані вище, чудово їх попереджують та боряться з ними як на початкових, так і в активних фазах.

Хочеться вкотре наголосити, що боротьба зі збудниками хвороб за допомогою фунгіцидів – це вже наступний крок, якому повинні передувати такі важливі заходи, як:

• дотримання всіх заходів та правил розміщення культур в сівозміні, уникнення переважання монокультури та культур з однаковими хворобами;
• активний ентомологічний, фітопатологічний та гербологічний контроль посівів;
• вчасна сортозаміна та сортооновлення насіннєвого матеріалу з метою вирощування більш стійкіших сортів та гібридів до враження хворобами;
• обов’язкове протруювання насіннєвого матеріалу якісними, комплексними діючими речовинами;
• якісний механічний обробіток ґрунту, а при застосуванні технологій Mini-Till, Strip-Till та No-Till – забезпечення чистоти ґрунту від збудників грибкових, вірусних та бактеріальних хвороб;
• внесення збалансованої кількості добрив, особливо азотних, у відповідності до потреб рослин;
• дотримання оптимальних строків посіву, глибини заробки насіння, а також норм висіву;
• правильне збирання, очистка, сушка та зберігання зерна, яке в подальшому буде використовуватись як посівний матеріал та багато інших факторів;

 

Бажаємо Вам гарних врожаїв та міцного здоров’я!

З повагою, команда «Хімагромаркетинг»!