Система захисту нуту від компанії Хімагромаркетинг

23.07.2018

Нут – одна з найдавніших сільськогосподарських культур Світу. Є свідчення, що його вирощували ще до нашої ери. Якщо брати увесь спектр зернобобових культур світового виробництва, то він займає достойне третє місце за розповсюдженням після сої та квасолі, щорічно площі його посіву займають біля 15 млн. га, також нут є найбільш посухостійкою серед усіх бобових культур.

За даними вітчизняних аналітиків, нут в Україні вирощують на площі 100 тис. га, а може вирощуватися на площі понад 1,5 млн. га. Отже, нут має посісти своє достойне місце у системі землеробства нашої країни. Однак багато виробничників, що починали його вирощувати кілька років тому, стикалися зі складними, часто фатальними проблемами із бур’янами, хворобами та шкідниками. Саме тому вкрай необхідною є створення чіткої системи захисту нуту від шкідливих організмів.

Важливим елементом вирощування нуту є правильний вибір попередників. Науково обґрунтоване чергування культур у сівозміні запобігає виникненню масового поширення шкідників та збудників хвороб. Велике значення має застосування мінеральних і органічних добрив, так як рослини нуту за врожаю на рівні 2,0 т  під час вегетації виносять з 1 га ґрунту 106 кг азоту (N), 150 кг калію (К), 36 кг фосфору (P), 25 кг кальцію (Ca), 23 кг магнію і сірки (Mg+S). Треба пам’ятати, що ґрунтовий азот впливає на азотфіксацію, як і мікроелементи молібден (Мо) і бор (В). Калій відповідальний за посухостійкість, фосфор – за розвиток репродуктивної системи та зміцнення кореневої системи. Наявність достатньої кількості кальцію створює умови для нарощування зеленої маси, збільшення кількості бобів, а магній у поєднанні з сіркою відповідають за формування достатньої кількості хлорофілу і за адаптивність до стресів. Слід враховувати, що внесення мінеральних азотних добрив знижує рівень азотфіксації рослин нуту, оскільки мінеральний азот є інгібітором цієї властивості. Тому вносити азот виправдано лише на бідних ґрунтах, причому не більш як 20–30 кг д.р./га. Важливим є наявність бульбочкових азотфіксуючих бактерій, що за сприятливих умов формуються на корінцях нуту. У симбіозі з азотфіксуючими бактеріями нут здатен засвоїти 80–150 кг/га азоту у діючій речовині.

Нут – рослина світлолюбива, має дрібні листочки, тому слабко конкурує із бур’янами протягом усієї вегетації. Особливо страждає у першій половині вегетаційного періоду, що пов’язано із повільним початковим ростом. Наявність бур’янів у посівах нуту суттєво впливає як на продуктивність, так і на якість урожаю.

Останніми десятиріччями у світовій та вітчизняній практиці для знищення бур’янів на посівах багатьох сільськогосподарських культур, окрім агротехнічних заходів, широкого розповсюдження набуло застосування гербіцидів. На жаль, в Україні до останнього часу не було зареєстровано жодного препарату на нуті. Але, за даними наших спостережень та з урахуванням практичного досвіду, можемо пропонувати наступне.

У якості ґрунтових гербіцидів рекомендуємо використовувати препарат на основі ацетохлору Кратос (2,0–2,5 л/га), для боротьби із однорічними злаковими та деякими дводольними бур’янами. Їх вносять перед сівбою або відразу після неї без загортання або з неглибоким загортанням за сухого ґрунту. Недоліками препаратів цього класу є слабка дія на дводольні бур’яни та негативний вплив на бульбочкові бактерії. Кращі результати отримані при внесені Огородника (метрибузин, 0,5–0,7 кг/га). Захист від бур’янів спостерігається до 40 діб. Використання бакової суміші Кратос (1,5–2,0 л/га) + Позитив Плюс (прометрин, 2,0–2,5 л/га) дозволяє контролювати більший спектр бур’янів та подовжити час дії захисного екрану гербіцидів.

Високоефективним проти дводольних та злакових бур’янів є гербіцид імідозолінової групи з діючою речовиною імазамокс, 700 г/кг  Клінефект (0,06 кг/га), який розроблений безпосередньо під бобові культури. Гербіцид має посилену дію на однорічні злакові та дводольні бур’яни. Його можна вносити як перед сівбою, так й після. В окремих випадках можлива обробка по сходах до 2–3 листочків культури. Запізнення із застосуванням призведе до пошкодження рослин нуту, затримки розвитку та суттєвого зниження урожайності.

Найкращу ефективність в захисті посівів нуту від бур’янів проявила схема використання ґрунтового гербіциду Огородник (0,5–0,7 кг/га) та страхового Клінефект (0,06 кг/га) в фазу 2-3 листочків культури. За потреби також можна використати страхові гербіциди проти однорічних та багаторічних злакових бур’янів Норвел (хізалофоп-п-етил, 50 г/л), в нормі 1–3 л/га та Норвел Екстра (хізалофоп-п-етил, 125 г/л) в нормі 0,6-1,0 л/га.

З метою обмеження поширення і розвитку грибних захворювань насиченість сівозміни нутом не має перевищувати 10%. Нут слід розміщати по кращих попередниках (озимі і ярі зернові колосові та просапні культури, які залишають після себе мало бур’янів). Обов’язковим є дотримання просторової ізоляції між товарними і насіннєвими посівами, між полями нуту та інших зернобобових культур і багаторічних бобових трав, добір і вирощування високопродуктивних хворобостійких сортів. Обмеження насіннєвої інфекції збудників грибних і бактеріальних хвороб – один з головних факторів отримання здорових сходів, підвищення їх стійкості до хвороб та інших стресових чинників, підвищення урожайності, поліпшення якості продукції.

Вибір протруйника залежить від спектра фунгіцидної дії та рівня захисної спроможності діючої речовини препарату щодо збудників на основі фітоекспертизи насіння, апробації насіннєвих посівів із урахуванням зональних рекомендацій. За наявності патогенних мікроорганізмів в насіннєвому матеріалі та на органічних рештках в ґрунті рекомендуємо використовувати препарати Стиракс (карбоксин, 170 г/л, тирам, 170 г/л) в нормі 2-2,5 л/т, Тіабен Т (тритіконазол, 80 г/л, тіабендазол, 80 г/л) в нормі 0,5 л/т, Тебузан Ультра (тебуконазол, 120 г/л) в нормі 0,25 л/т. Проти ґрунтових шкідників рекомендуємо додатково застосовувати інсектицидний протруювач Вітакс (імідаклоприд, 300 г/л) в нормі 2,5 л/т.

Високоефективним є додавання рістрегуляторів з біозахисним ефектом Ендоспор ДМ (0,25 кг/га), або Бактива (0,25 кг/га), Бактолайв СІД (0,025 г/га). Стосовно інокулянтів Нітроген Т (0,4 кг/100 кг) та Нітроген Квік (0,2 л/100 кг) зазначимо, що їхнє використання є абсолютною необхідністю.

У районах вирощування нуту аскохітоз є однією з найбільш шкідливих хвороб у зонах з помірним кліматом. Збудником хвороби є  гриб Ascochyta rabiei. За сприятливих умов для розвитку патогена втрати врожаю можуть сягати 100%. Основними джерелами інфекції є уражені рештки, на яких зберігаються пікніди, і уражене насіння, в якому знаходиться грибниця патогена. Патогенез розвивається більш інтенсивно за тривалої прохолодної і дощової погоди. Особливість дії патогена в тому, що він спочатку вбиває живі клітини надземних органів рослини, а потім змертвілі тканини використовує для свого живлення.

До хвороб які завдають значної шкоди також відносять іржу та сіру плісняву. Іржа (Uromyces ciceris-arietini), гриб має вузьку спеціалізацію і уражує тільки нут. Хвороба виявляється у фазі “бутонізація – цвітіння”. Шкідливість її значно нижча, ніж аскохітозу, і полягає у загальному ослабленні фотосинтетичної активності рослин. У роки з великою кількістю опадів під час вегетації нуту, що створює сприятливі умови для хвороби, урожайність культури внаслідок ураження може знижуватися до 15%, оскільки у хворих рослин порушується фотосинтез, листя передчасно жовтіє та опадає. Зауважено, що на пізніх посівах шкідливість хвороби суттєво зростає.

Сіра пліснява, збудником якої є Botrytis cinerea Pres., найбільш розповсюджена в умовах підвищеної вологості. Дуже деструктивна хвороба, завдяки якій суттєво знизились площі нуту в Бангладеш і Непалі. Хвороба слабо вивчена, тому необхідно вести систематичні спостереження в польових умовах, щоб уникнути її поширення в нашій країні. особливо це застереження важливе у даний період, коли завозиться значна кількість насіннєвого матеріалу із зарубіжжя.

Разом з розширенням площ під нутом збільшується і спектр збудників хвороб, що стають украй небезпечними і шкідливими.

Для ефективного захисту посівів нуту компанією Хімагромаркетинг рекомендується застосовувати в першій обробці фунгіциди; Байзафон (триадимефон, 250 г/кг) в нормі 0,5 – 1.0 кг/га, Доктор Кроп (карбендазим, 500 г/л) в нормі 0,5 л/га, Універсал (тебуконазол, 500 г/л) в нормі 0,3–0,5 кг/га, Тіофен Екстра (тіофанат метил, 700 г/кг + пенконазол, 25 г/кг) в нормі 1,0 – 1,5 кг/га, Фитолекарь (флутріафол, 250 г/л) в нормі 0,5 л/га, Тебуфор (тебуконазол, 250 г/л) в нормі 0,5 – 1,0 л/га, Тіофен (тіофанат метил, 700 г/кг) в нормі 0,6 – 0,8 кг/га, Тебуконазол Стар (тебуконазол, 800 г/л) в нормі 0,15 – 0,4 кг/га. Ці препарати системної і контактно-системної дії, а точно підібрана комбінація діючих речовин і їх концентрація в препаратах є однією з кращих і характеризуються захисною та лікувальною дією. Діючі речовини препаратів швидко проникають в організм рослин і пригнічують розвиток патогенних грибів. Їх дія полягає в гальмуванні процесів ділення клітин (відзначено зниження ділення ядра) патогенів, запобігають проростанню спор і формування апресорій.

Для другої фунгіцидної обробки нуту пропонуємо препарати Стробітек (крезоксим-метил, 500 г/л) в нормі 0,2 – 0,3 кг/га, Стробітек Мульті (крезоксим-метил, 125 г/л, пропіконазол, 150 г/л) в нормі 0,8 – 1.2 л/га, Жокей (ципроконазол, 80 г/л, азоксистробін, 200 г/л) в нормі 0,75 – 1,0 л/га. Стробілурини інгібують мітохондріальне дихання, в результаті чого відбувається придушення електронного транспорту в комплексі тримітохондріальної мембрани, що призводить до пригнічення клітинного дихання. Триазоли пригнічують процеси синтезу ергостеролу в клітинах чутливих фітопатогенів, в результаті чого пригнічується процес спороутворення.

Комахи-фітофаги є постійним компонентом агроекосистеми. На нуті не виявлено специфічних шкідників та найбільшої шкоди посівам нуту завдає бавовникова совка (Helicoverpa armigera). Вона відноситься до поліфагів і паразитує на 120 видах рослин, головним чином на таких культурах, як соняшник, кукурудза, томати, горох, соя, сорго тощо. До недавнього часу шкідник був розповсюджений в основному в Степовій зоні, але у зв’язку з потеплінням клімату повністю окупував останніми роками лісостепові райони. Як правило, розвивається у двох поколіннях.

 

 

Гусениці за період розвитку, який триває 7–12 днів, линяють 5 разів. Спочатку вони харчуються тією частиною рослини, на яку було відкладене яйце, надалі всією рослиною. Гусениці проникають всередину бобів і живляться насінням, залишаючи червоточини. Скупчення випорожнень гусениць та завдані пошкодження в подальшому сприяють проникненню та розвитку грибкових та бактеріальних збудників, особливо фузаріозу та пліснявіння, що зумовлює додаткові втрати урожаю та його якості.

Високу ефективність про шкідників на нуті проявляють препарати піретроїди: Ньюстар (зета-циперметрин, 100 г/л) в нормі 0,07 л/га,  Оперкот (лямбда-цигалотрин, 50 г/кг) в нормі 0,15 кг/га; Фосфорорганічні сполуки, Резонанс (хлорпірифос, 480 г/л) в нормі 1 – 1,5 л/га, Фараон (хлорпірифос, 480 г/л, лямбда-цигалотрин, 7,5 г/л) в нормі 1 – 1,5 л/га, Фостран (диметоат, 400 г/л) в нормі 0,5 – 1,0 л/га; Оперкот Акро (імідаклоприд, 300 г/л, лямбда-цигалотрин, 100 г/л) в нормі 0,15 л/га, Зеніт (імідаклоприд, 200 г/л) в нормі 0,2 – 0,25 л/га.

Нут визнано високотехнологічною культурою, він є добрим попередником для багатьох сільськогосподарських рослин, не виснажує ґрунт, має здатність фіксувати азот з повітря, чим забезпечує себе і вирощувані після нього наступні культури додатковим живленням. За сприятливих погодних умов і на належному агрофоні врожайність нуту може становити 2,5–4,2 т/га. Як продукт харчування і відгодівлі худоби та птиці він є цінним високопротеїновим компонентом, джерелом незамінних амінокислот, особливо лізину і триптофану. Білок нуту визнаний ідеальним стандартом ФАО за амінокислотним складом.

Нут – це перспективна культура для аграріїв України.