Важливість азоту для с/г рослин! Як його зберегти в ґрунті з найменшими затратами?!

Азот є одним з основних елементів для існування життя рослин. Він міститься по всій рослині, особливо велика його концентрація в зеленій масі, через те, що він входить до складу хлорофілу.
Азот є важливою складовою під час вирощування будь-якої культури. Якщо спостерігається дефіцит aзоту, то це помітно по вигляду посівів, рослини мають блідо-зелений колір велику схильність до хвороб, а це в першу чергу провокує до зниження врожаїв та їх якості.
Ціни та дефіцит на азотні добрива на сьогодні радувати аграріїв не можуть, і зниження цін навіть не прогнозують, особливо в сезон. Великі ціни та дефіцит азотних добрив для аграріїв це перший етап проблеми, оскільки другим етапом є утримання азоту в ґрунті, тому як культура засвоює в кращому випадку 50% азоту з добрив, а решта на жаль випаровується або вимивається.
- Трансформація амідної (NH2-) форми в амонійну відбувається під дією ферменту уреаза, який міститься в ґрунті. Амонійна форма (NH4+) в свою чергу частково доступна рослині, а частково під дією бактерій роду Nitrosomonas у ґрунті переходить у нітратну форму (NО3-). Основна форма азотного живлення рослин — нітратна (NО3‾), до того як рослина почне поглинати цю форму, їй необхідно пройти два етапи перетворення: NH2- > NH4+ > NО3- . При переході NH2- в газоподібну форму NH3+ відбуваються перші втрати газоподібного аміаку які можуть сягати до 40%. При другому етапі перетворення отримуємо чергові втрати азоту. У процесі вимивання NO3- можемо втратити до 25% та при випаровуванні NO2 в процесі денітрифікації втрати можуть сягати до 10%.
- Якщо аміак — первинний продукт фіксації азоту, то перехід аміаку в нітрити і нітрати (нітрифікуючими бактеріями) — нітрифікація є другим кроком фіксації азоту. Нітрифікація проходить в дві стадії, перша стадія — окиснення аміаку до азотистої кислоти, друга стадія — окиснення аніону азотистої кислоти до аніону азотної, обидві стадії здійснюють нітрифікуючі бактерії роду Nitrosomonas. Втрати азоту на сам перед залежать від темпу нітрифікації тому як азот втрачається що перебуває в найменш стабільній нітратній формі, а вона утворюється з нітритної в яку переходить азот що початково перебуває в амонійній формі. Тобто якщо азот не переходить у нітритну форму, то він порівняно стабільний. А сама нітрифікації залежить від температури та вологості ґрунту. Наприклад при 5°С щоб половина азоту що знаходиться в амонійній формі перейшла в нітратну, потрібно 6 тижнів, тоді як за температури ґрунту 10°С — лише 2 тижні, а за температури 20 °С — тільки тиждень. Вологість ґрунту для нітріфікації 40–60% є найбільш бажаною, якщо вона більша то частина азоту вимивається, якщо менша то випаровується.
- Щоб пригнітити життєдіяльність нітрифікуючих бактерій, потрібно застосовувати спеціальні препарати – інгібітори нітрифікації. По дослідам європейських науковців додавання препаратів інгібіторів збільшує врожайність зернових в середньому до 8 центнерів з гектара. Одним із таких препаратів є ДМПФ, що містить у своєму складі 3,4 – діметілпіразолфосфат (DMPP), який може використовуватись із добривами, які містять азот в амідній, аміачній чи амонійній формах. Цей препарат блокує діяльність бактерій Nitrosomonаs, які сприяють переходу азоту у нітратну форму, яка є найбільш рухливою та легше всього вимивається з ґрунту. Цей препарат вноситься на поверхню ґрунту і блокує діяльність цих бактерій, проте не вбиває їх. Внесення такого препарату дозволяє зберігати азот в амонійній формі протягом 4-10 тижнів. Препарат має бути зароблений в ґрунт протягом 10 днів. Таким чином, DMPP запобігає втраті азоту у вигляді вимивання нітратів і перешкоджає утворенню закису азоту у верхніх шарах ґрунту, з подальшим випаровуванням азоту в атмосферу. При цьому вирішується також проблема надмірного накопичення нітратів в рослинах.
- Особливою та основною рекомендацією застосування інгібіторів нітрифікації (ДМПФ) є в КАСах. Найвища цінність добрив КАС – в їх універсальності. Вони можуть застосовуватися як для підвищення родючості ґрунтів – внесенням під осінню чи весняну оранку, під передпосівну культивацію, також і для живлення вже вегетуючих рослин практично в будь-яку фазу вегетації, в тому числі для їх листкового підживлення.
- Рідке азотне КАС добриво являє собою три різні форми азоту, що переходять одна в іншу: нітратна (NО3-) — 25%, амонійна (NH4+) — 25%, амідна (NH2-) — 50%. Для стартового живлення вистачає нітратного азоту і на найближчий час — амонійного, який перейде в нітратний з невеликими втратами. Амідна форма азоту (NH2-) складає 50% КАСу, при цьому втрати цього азоту можуть досягати 15-60%, вони відбуваються під час розпаду сечовини в ґрунті з утворенням аміаку у вигляді газу NH3 і амонію. Тому на сьогодні препарат ДМПФ є унікальним на українському ринку з групи інгібіторів нітрифікації, так як механізм дії нітрапірину, інгібітору нітрифікації, впливає на активність роду бактерій Nitrosomonas, які приймають участь в перетворенні амонійної (NH4+) форми в нітратну (NО3-). Вона відразу поглинається рослиною і втрати на цьому етапі мінімальні. Це чудова можливість заощадити не в рази а десятки разів кошти на повторні внесення азотних добрив, паливо та амортизацію техніки.
Ще одна з головних переваг використання препарату DMPP разом з добривом КАС – це економія самого добрива, так як норма його зменшується до 30%.
На сьогодні середня ціна КАСу 3 400 грн., при нормі внесення 200 кг/га. Вартість препарату DMPP на один га складає 61 грн при нормі 30 г/га.
КАС 200 кг/га становить 3 400 грн | КАС 140 кг/га + DMPP 30 г/га становить 2 441 грн. |
ДМПФ інгібітор нітріфікації
Препаративна форма: Кристалічний порошок (КП)
Діюча речовмна: 3,4– діметілпіразолфосфат
(DMPP) 980 гр/кг
Рекомендації щодо застосування: застосовується на польових культурах у період вегетації
- внесення спільно з рідкими азотними добривами КАС в одному баку( попередньо розчинивши у воді).
- обприскування площ робочим розчином препарату, на яких були внесені кристалічні азотні добрива (з обов‘язковою заробкою в ґрунт).
Норма препарату: 25-35 г/га.
- Норма витрати робочого розчину: 200-400 л/га.
- Кратність обробок: не повинна перевищувати 1–2 рази за сезон, але не частіше ніж 1 раз на 3,5–4 місяці.