Вплив кліматичних умов на розвиток сільськогосподарських культур!!!
Глобальне потепління – цю фразу ми чуємо дуже часто з різних джерел, але чи задумувались ви про це серйозно? За останні 5 років середньорічна температура в Україні піднялась на майже 2 градуси, і по проекціях зміни клімату в подальшому надалі очікуються збільшення температур та зміни в кількості випадання опадів. Чи може це означати, що найближчі 20-30 років ми будемо включати в сівозміну ананаси, а на зміну яблукам можуть прийти апельсини? Щоб розібратись в цьому питанні ми провели зустріч з начальником відділу агрометеорології Укргідрометцентру кандидатом географічних наук Адаменко Тетяною Іванівною. При зустрічі було обговорено перелік важливих питань, завдяки яким можна зробити висновок про зміну клімату.
- Як змінився клімат за останні 4-5 років, і як це впливає на ріст і розвиток с/г культур?
Погода за останніх 4-5 років в тренді глобального подальшого потепління, лише середня річна температура 2021 року виявилася близькою до кліматичної норми. Для розуміння попередня середня річна температура становила 8.0 градусів, на сьогодні ця температура становить 9.1 градус, тобто ми потепліли на 1.1 градус і це лише за 5-ть років. Випадання опадів в середньому за останніх 5-ть років складала 97% від норми, це ніби не багато але якщо перерахувати ці мм в тони на гектар то ми не до отримали дуже багато опадів. Тобто в кожному з цих років спостерігалася ґрунтова посуха, з різним періодом настання з різною інтенсивністю та з різною територією поширення.
Основні гідрометеорологічні характеристики погоди 2018-2022 рр.
- Як змінилися кліматичні та агрокліматичні ресурси України?
Якщо брати з вимерзання то аномальним вимерзанням можна назвати вже з 2012 рік. Тобто по класиці вимерзання завжди відбувалося в грудні можливо на початку січня коли ще рослини не достатньо загартовані але в нас вимерзання відбулося в кінці лютого на початку березня те чого раніше ніколи не спостерігалося. Відповідно це пов’язано з недостатніми сніговими покривами і дуже низькими температурами.
А що стосується весняних знижень температур як ми їх називаєм заморозки або приморозки то вони й надалі прогнозуються в квітні, травні і можливо червні. Тобто аби мінімізувати негативні наслідки то пропонуємо відтягнути терміни посівів, крім того в цьому році ґрунтової вологи є достатньо тому не потрібно спішити ловити момент для того щоб висіятися у вологий ґрунт.
- Як останні кліматичні зміни вплинули на розвиток фітопатогенів і шкідників с/г культур?
Як що враховувати ті умови які склалися за останні 30-ть років, тобто відсутність стійкої зими, мінімальне промерзання ґрунту, дуже ранні весняні процеси які розпочинаються вже на місяць раніше ніж це було 30-ть років тому. То це все утворює тільки позитивні умови перезимівлі та прогресування шкідників та фітопатогенів. Також цілком імовірно розмноження маси саранчових.
Але є і плюси в останніх кліматичних змінах, а саме в достиганні культур. Тобто якщо певні культури могли достигати лише на півдні України то завдяки таким змінам вони вже висіваються і достигають на півночі України. Але як кажуть слава Богу що потрібних середньо річних температур для вирощування бананів, ананасів чи апельсинів нам ще не прогнозують.
ГТК відповідає умовам зволоження: >1,6 – надмірно вологі; 1,6–1,3 – вологі; 1,2 – 1,0 – недостатньо вологі; 0,9–0,6 – посушливі; ≤ 0.5 – надзвичайно посушливі.
Зміна теплових ресурсів.
Суми активних (позитивних) температур вище +10°С
Прогноз зміни температури повітря до 2030 р. відносно
1991-2010
- Які заходи сприятимуть поглинанню та скороченню парникових газів?
На сам перед потрібно уникати їхньому розповсюдженню, в першу чергу використовувати більш природні джерела енергії, а саме за допомогою вітру, сонця, біомаси, біогазу або малих гідростанцій. Це використання енергозберігаючих технологій, вирощування низькорослих рослин та рослин які затримують біогенні елементи, вирощування багаторічних трав як частину сівозміни, необхідно дозволити болотам лишатися болотами, вирощувати проти ерозійні насадження, вирощування бобових сидератів, вирощування злакових сидератів які збільшують біогеннів у ґрунтів пригнічуючи бур’яни структурують та розпушують ґрунт. Також вирощування важливих ґрунтопокривних культур редька, гірчиця що очищують ґрунт від нематод та своєю щільністю не дають ерозії ґрунту при сильних дощів і повеней. Використання системи No-Till та інші відновальні агропрактики, підтримання та створення агролісомеліоративних насаджень та звісно крапельно зрошувальні практики.
Орім цього політики всього світу почали домовлятись про заходи які сприятимуть поглинанню та скороченню парникових газів та зменшення впливу на клімат і внаслідок цього почала формуватись світова політична політика яка знайшла своє відображення у багатьох документах, основним на сьогодні являється Паризька кліматична угода.
- Що допоможе адаптувати рослинництво до зміни клімату?
Однозначно це підтримання та контроль розробленої стратегії що допомагає адаптуватися рослинництву до зміни клімату, ну і звісно не забувати про сівозміну, правильний обробіток ґрунту, підбір культур до зони вирощування, також надавати перевагу біологічному захисту за допомогою якого ми можемо зберігати корисну мікрофлору в ґрунті.
- Як явище Ель-Ніньйо вплине на погодні умови в Україні?
Для України це питання мало вивчене але точно можна сказати що трирічна фаза Ла-Ніньйо тобто похолодання добігає кінця. І прогнозується що Ла-Ніньйо перейде у нейтральну фазу потім потрібен певний час для того щоб ця нейтральна фаза змінилася на Ель-Ніньйо тобто потепління. Тому є прогнози таки саме на 2024 рік, хоча не виключено що 2023 році нас також можуть очікувати дуже високі температури та засухи. Але всесвітня метеорологічна організація повідомляє що найсильніші наслідки будуть відчуватися в екваторіальній зоні Тихого океану.
За проекціями (сценаріями) зміни клімату очікується подальше підвищення приземної температури повітря в усі сезони року.
Найбільш ймовірна зміна режиму опадів – деяке збільшення їх кількості в зимовий і весняний періоди та зменшення влітку і восени.
За рекомендацією Всесвітньої Метеорологічної Організації (ВМО) висновки щодо тенденції зміни температури та опадів останнього десятиріччя можуть бути консультативним прогнозом (прообразом) середніх погодних умов майбутнього десятиріччя.