Десикація – плановий збір врожаю

Проводити десикацію рекомендується, в першу чергу, для пізньостиглих культур, особливо при їх вирощуванні в зонах з прохолодним кліматом і вологими роками. Оправдовують себе і хімічні сушки багаторічних трав, цукрових буряків та інших культур, для яких проблемне отримання високоякісного насіннєвого матеріалу. Розрахунки показують, що витрати на десикацію рослин будуть меншими порівняно зі збиранням вологих зерен та подальшою його сушкою. Крім того, відпадає необхідність мати спеціальне обладнання – зерносушилки, вартість яких є дуже високою.
Для проведення десикації слід правильно вибрати препарати та їх дози залежно від культури. Раніше для десикації застосовували хімічні препарати гербіцидної дії, або групи дефоліантів-десикантів, з яких найбільш поширеним був хлорид магнію. Гербіциди діяли досить жорстко, була ймовірність різкого призупинення відтоку поживних речовин у ранні етапи вегетації і, як наслідок, зниження урожаю. Останнім часом для десикації випробувані і рекомендовані інші, більш ефективні, препарати, наприклад, Дикват, Тотал, Тотал К.
У цьому році склалися особливі умови для збирання ярих зернових та зернобобових культур, для яких проведення десикації може бути цілеспрямованим. Наприклад, ячмінь низькоросла культура, випадання значних опадів спровокувало другу хвилю сходів бур’янів, що призвело до значного забур’янення. Також в посівах ячменю з’явились підгони, тобто утворились бокові пагони – зелені, з незрілим колоссям.
Горох також низькорослий і слабо конкурентний із бур’янами. Крім того, особливість цієї культури – нерівномірне достигання як між окремими рослинами, так і в межах самої рослини.
Виходячи з таких технологічних обставин, прямий збір ячменю та гороху може значно ускладнитися. Однак, і роздільний спосіб із скошуванням рослин у валки для їх підсихання – ризикований, тому що стеблостій зріджений і не забезпечить розміщення валів на стерні.
Як вихід з цієї ситуації може бути хімічна сушка – десикація рослин залежно від призначення посівів та економічної доцільності. Для десикації насінницьких посівів краще застосовувати препарат Дикват (дикват дибромід, 150 г/л) в нормі 2-3 л/га. На товарних посівах ефективним є застосування препарату Тотал (ізопропіламінна сіль гліфосату, 480 г/л) в нормі 3-4 л/га. Проводити десикацію слід за 10-14 діб до збору врожаю. На чистих посівах або де було проведено десикацію, збирання починають у фазі повної стиглості зерна з вологістю 16-17%.
Крім ярих, озимих зернових та гороху, десикацію можна проводити на посівах сої та соняшника. Ці культури ростуть нерівномірно, піддаються ураженню хворобами, тому їх вчасний збір має важливе значення і забезпечує збереження врожаю.
Десикація сої – вже добре вивчений і апробований прийом, який скорочує тривалість вегетаційного періоду та прискорює збір врожаю на п’ять-десять днів залежно від терміну десикації, погодних умов та стану посіву. Розпочинати десикацію слід при вологості зерна 40% і нижче, урожайність та маса 1000 зерен при цьому не зменшуються, вміст білка та жирів – також без змін. Десикацію класичної сої проводять препаратами Тотал (ізопропіламінна сіль гліфосату, 480 г/л) в нормі 3-4 л/га та Тотал К (калійна сіль гліфосату, 625 г/л) в нормі 2,5-3 л/га. На посівах генно-модифікованої сої необхідно проводити десикацію препаратом Дикват (дикват дибромід, 150 г/л) в нормі 2-3 л/га.
Десикація насіннєвих посівів Дикватом дає можливість отримувати насіння сої з високою енергією проростання.
Десикація соняшнику – також добре відомий виробникам агроприйом, який проводять з метою прискорення дозрівання та зниження його втрат від хвороб (білої та сірої гнилей).
Десикацію соняшника краще проводити при вологості зерен близько 20%, корзин – 80%, стебел – 60%. Практика показує, що такий стан наступає через 35-40 днів після масового цвітіння рослин соняшника. Після обробки відбувається швидке підсихання рослин, тому через шість-десять днів рослини підсихають до такого стану, що їх легко збирати. При зборі врожаю, зерна будуть не тільки сухими, але і чистими, оскільки поліпшуються умови комбінованого обмолоту.
Так, у разі збору насіння соняшника після десикації вміст домішок у бункерній масі не перевищує 7%, а без хімічної сушки складає більше 12%. Якість та олійність зерна після десикації, як правило, дещо підвищуються за рахунок прискорення дозрівання відсталих у розвитку рослин, зниження втрат на дихання підсушеного насіння. Крім того, внаслідок десикації ущільнюються корзинки і зменшується розсіювання з них важких, з високою масою зерен.
Проводити десикацію соняшника можна і при більш високій вологості (25-30%), урожай зерна від цього не зменшується. Однак у такому випадку підсихання рослин відбувається повільніше і може дещо знизити вміст олії.
Для десикації соняшника застосовують препарат Дикват (дикват дибромід, 150 г/л) в нормі 2-3 л/га.
Для покращення роботи десикантів рекомендовано в бакову суміш додавати прилипач Супер Пав 0,2 л/га або ад’ювант Супер Кап 0,15 л/га. Рівномірне розповсюдження десиканта по листковій поверхні забезпечує швидке проникнення діючої речовини в рослину.
Отже, можемо зробити висновок, десикація це штучне підсушування рослин перед збиранням врожаю, його суть полягає в тому, що десиканти (Дикват, Тотал, Тотал К) викликають зневоднення тканин і на 10-15 днів прискорюють достигання соняшнику. Десикант зменшує втрати при збиранні насіння, його засміченість, гальмує розвиток гнилей, підвищує врожайність і якість насіння. Насіння, зібране з попередньою десикацією, краще зберігається, менше вражається мікроорганізмами. Десикацію за її наслідками прирівнюють до роздільного збирання; збільшується маса насіння, підвищується його схожість, поліпшуються врожайні якості.
Компанія Хімагромаркетинг щиро бажає усім аграріям планового збору високих та якісних врожаїв сільськогосподарських культур.