Осінні роботи на посівах озимого ріпаку

07.09.2018

За останні 10 років площі посівів озимого ріпаку в Україні збільшилися приблизно в 10-12 разів. Посівна площа озимого ріпаку в країні під урожай 2018 р. збільшилася другий рік поспіль, склавши понад 1 млн. га, що на 12% перевищує показник минулого року. Але як перезимують рослини, залежить не тільки від метеорологічних факторів, а й від умов їх зростання і розвитку під час осінньої вегетації. Відомо, що близько 80% майбутнього врожаю озимого ріпаку визначається ступенем його розвитку до відходу в зиму, і особлива роль тут відводиться захисту від шкідників, збудників хвороб і бур’янів.

В цілому, грунтово-кліматичні умови України сприятливі для нормального росту і розвитку ріпаку озимого і відповідають його біологічним вимогам. Зокрема, досить високу родючість ґрунтів, їх задовільна водо- і повітропроникність, велика кількість опадів і температурний режим сприяють при застосуванні рекомендованих агротехнологічних заходів цієї культури в усіх регіонах, і отримувати більше 4,0 т/га насіння.

Ріпак є прекрасним попередником для зернових, особливо озимої пшениці. Він покращує фітосанітарний стан наступних посівів зернових, знижує ураження цих культур кореневими гнилями, різними пятнистостями листя і стебел до 20%, оскільки його кореневі залишки згубно діють на збудників хвороб, що знаходяться в грунті. Завдяки наявності сірчаних сполук (глюкозинолатів) в рослині за розкладання в грунті ріпак проявляє фумігантний ефект – дезінфікує грунт для подальших культур. Значно покращує структуру ґрунту, розпушує грунт, оскільки майже 90% коренів знаходиться в орному шарі на глибині до 20%. Збільшення врожаю зернових після озимого ріпаку становить від 0,3 до 0,6 т/га без додаткових витрат на придбання і внесення добрив.

Стійкість ріпаку до морозів залежить і від вологості ґрунту. Якщо грунт перезволожений, то навіть при температурі -6-8 °С він може вимерзнуть. Якщо ґрунт сухий, то ріпак витримує низьку температуру в межах -18-20 °С протягом декількох днів. Ріпак негативно реагує на раптові коливання і тривале зниження температури восени, коли рослини ще не встигли загартуватися, або навесні, після відновлення вегетації рослин. При тривалій холодній зимі, або контрастно мінливої ​​температурі на початку весни при відновленні вегетації рослини озимого ріпаку масово вимерзають.

Насіння починає проростати при температурі грунту + 2 °С, оптимальна температура для його проростання +15 – +18 °С. За сприятливих умов, сходи озимого ріпаку з’являються через 6-7 діб. Сума ефективних температур повітря вище 10 °С для отримання дружних сходів озимого ріпаку становить 60-90 °С. Сходи можуть переносити заморозки до 3-5 °С, а рослини у фазі розетки до -8°С.

Оптимальними є м’які кліматичні умови з достатньою вологістю повітря (Сума активних температур повітря становить 2400 °С, річна сума опадів 500-700 мм).

Крім кліматичних факторів, зимостійкість ріпаку залежить багато в чому від агротехнічних заходів, проведених восени: термін і якість підготовки грунту, якість насіння, термін сівби, норма висіву, кількість внесених мінеральних добрив тощо.

Вибір попередника, перш за все визначається часом його збирання. Це особливо стосується озимого ріпаку, який вимагає в силу своїх біологічних особливостей значного проміжку часу між збором попередньої культури і підготовкою грунту до його сівби.

Основним вимогам до попередників озимого ріпаку цілком відповідають такі попередники: люцерна, конюшина після першого укосу, зернобобові культури, зернобобові суміші на зелений корм, зернові колосові культури (за винятком ярої пшениці та вівса), рання картопля, удобрена органічними добривами.

Як зазначалося, найбільш сприятливі умови для зростання і розвитку рослин, а відповідно для формування високих, хорошої якості врожаїв озимого ріпаку, складаються при розміщенні його в сівозміні після багаторічних трав. Однак це погіршує фітосанітарний стан посівів, виникає необхідність в інтенсивному застосуванні інсектицидів, особливо проти дротяників, личинок пластинчатовусих, підгризаючих совок.

Таким чином, в отриманні високих врожаїв озимого ріпаку важливий правильний вибір попередника, максимально допустима частка ріпаку в сівозміні і витримка паузи в його вирощуванні, які диктуються фітосанітарними умовами. Що різноманітніша сівозміна, тим менша небезпека масового поширення таких захворювань ріпаку, як несправжня борошниста роса, фомоз, альтернаріоз, циліндроспоріоз, ризоктоніоз, кила, розмноження капустяної мухи, прихованохоботника. Тому висівати ріпак після ріпаку, або після інших капустяних культур, а також після соняшнику і льону, які також уражаються збудниками білої і сірої гнилей, вертицильозним і фузаріозним прив’яданням, не рекомендується.

Ріпак добре реагує на мінеральні добрива. Для формування 1 т насіння він виносить з ґрунту: 48-80 кг азоту, 18-40 кг фосфору, 25-100 кг калію, 30-150 кг кальцію, 5-15 кг магнію, 30-45 кг сірки. Для отримання врожаю насіння в межах 30 ц/га і більше під озимий ріпак необхідно внести на гектар: 140-160 кг азоту, 70-90 кг фосфору, 190-220 кг калію. Величину дози добрив розраховують залежно від родючості грунту, стану посівів і отримання запланованого врожаю.

На грунтах з високої родючістю азотні добрива під озимий ріпак з осені не вносять, запобігаючи переростання рослин до початку зими, що погіршує зимостійкість рослин і сприяє розвитку бактеріозу коренів, снігової плісняви, пероноспорозу, внаслідок чого спостерігається загибель посівів в ранньовесняний період.

Надмірні дози азоту сприяють розмноженню попелиці, хрестоцвітних клопів, біланів. Подібна картина нерідко спостерігається при оптимальних, але не збалансованих норм калією і фосфору.

На бідних ґрунтах рекомендується вносити з осени до 25% сумарної потреби. Внесення азоту восени перед або під час сівби в нормі 30 кг в д.р. доцільно також при пізніх строках сівби озимого ріпаку та мінімальному обробітку ґрунту.

Фосфорні і калійні добрива в повній мірі вносять під основний або передпосівний обробіток ґрунту озимого ріпаку. Фосфор потрібен для створення добре розвинено] кореневої системи, збільшення насіннєвої продуктивності і прискорення дозрівання. Калій сприяє формуванню більшої кількості насіння в стручках, підвищує масу 1000 насінин і вміст олії в насінні. За збалансованих норм внесення фосфору і калію підвищується зимостійкість рослин ріпаку, зменшується пошкодження шкідниками і ураження збудниками хвороб, посилюється утворення нектару, що привертає на посіви запилювачів.

Насіннєва продуктивність ріпаку значною мірою залежить від наявності в грунті мікроелементів. Вони сприяють синтезу в рослинах повного спектру ферментів, які дозволяють інтенсивніше використовувати сонячну енергію, воду, макроелементи харчування (NPK). Мікроелементи підвищують імунітет рослин, їх стійкість до ураження хворобами, запобігають фізіологічній депресії. Вони покращують обмін речовин і позитивно впливають на врожайність і якість насіння.

Засміченість посівів ріпаку негативно впливає на продуктивність рослин. Важливим елементом шкодочинності бур’янів є їх конкуренція за фактори живлення рослин: світло, мінеральне живлення, водопостачання. На засмічених полях знижується польова схожість культури і значною мірою затримується її ріст і розвиток. При високій засміченості орного шару грунту втрати врожаю вельми істотні. Так, при наявності 20 шт./м² бур’янів у посівах ярого ріпаку зниження продуктивності культури становить 0,2 т/га. У разі збільшення їх чисельності втрати врожаю насіння виростають до 40-50%.

Найбільш поширеними бур’янами в посівах озимого ріпаку є:

• однорічні ярі: лобода біла, горець шорсткий, гірчак березковидний, редька дика, гірчиця польова, зябра звичайна, щириця біла і звичайна, мак дикий та плоскуха звичайна, мишій сизий і зелений, кропива глуха пурпурова, амброзія полинолиста;
• однорічні зимуючі: підмаренник чіпкий, ромашка непахуча, волошка синя, грицики звичайні, суріпка звичайна, фіалка польова, бородавник звичайний;
• багаторічні: осот рожевий, березка польова, пирій повзучий, хвощ польовий, кульбаба лікарська, подорожник великий, полин гірка та звичайна, жовтець повзучий;
• ефемери: зірочник середній (мокрець).

Для досягнення максимальних врожаїв компанія «Хімагромаркетинг» аграріям рекомендує комплексний захист ріпаку в осінній період:

 

Отже, на що необхідно звернути особливу увагу при догляді за посівами ріпаку цієї осені? Відомо, що на початковому етапі росту і розвитку озимого ріпаку виділяються два критичны періоди: отримання сходів і перезимовка. Отже, отримавши сходи ріпаку, наступним головним завданням є сформувати оптимальну модель рослини до настання осінніх холодів і успішна їх перезимовка. Це можливо досягти, лише за умови належного захисту рослин від негативних факторів. Зменшивши конкуренцію бур’янів на полі, не дати шкідникам і хворобам пошкодити або придушити розвиток рослин і поліпшити стан кореневої системи, що надалі дозволить підготувати рослини до зими і знизити ризики від вимерзання до мінімуму.

Компанія “Хімагромаркетинг” щиро бажає всім аграріям хороших і якісних врожаїв ріпаку.