ВТРАТИ АЗОТУ ПІД КОНТРОЛЕМ
Азот є одним з найважливіших макроелементів, який є у складі кожної частини рослини. Саме він є важливою складовою хлорофілу, що надає рослинам зеленого забарвлення. Азот легко вимивається з ґрунту, а забезпечення його у достатній кількості сприяє повноцінному розвитку та продуктивності рослини.
В агрономічній практиці азот називають елементом зростання. І це так, оскільки всі ростові процеси, фотосинтез і обмін речовин були б неможливі без участі цього елемента мінерального живлення. Адже він формує урожай і покращує біохімічні показники його якості. Перш за все, він є структурним компонентом азотовмісних органічних сполук і бере активну участь у всіх життєво важливих обмінних процесах, які проходять в рослинах протягом усього їх вегетаційного періоду.
Рослини споживають азот, розчинений у воді. Тому погодні умови протягом сезону відіграють важливу роль в цьому відношенні. В сухих умовах рослини не можуть вбирати азот – як і будь-які інші поживні речовини – навіть якщо вони знаходяться в ґрунті. З іншого боку, рясні дощі і зрошення можуть призвести до вимивання азоту, особливо на легких ґрунтах. Впливає і щільність ґрунтів на ріст коренів, тому рослинам стає важко вбирати азот та інші поживні речовини на таких ґрунтах.
Без сумніву, головна роль у підвищенні врожаю сільськогосподарських культур, покращенні його якості, а також збереженні родючості ґрунту належить саме азотним добривам. Однак при їх використанні постають питання раціональності, економічності й екологічної безпеки. Основними причинами зниження ефективності азотних добрив є непродуктивні втрати внесеного азоту в газоподібній (N2) та нітратній (NO3) формах.
Органічні рештки містять в собі азот, вони під дією мікроорганізмів мінералізуються, потім переходять в амонійну форму, потім в нітратну, і потім відновлюються до форм, які втрачаються через нітрифікацію.
Рух і перетворення азоту
Азотні добрива містять різні форми азоту: нітратну, амонійну та амідну. Коренева система рослин здатна поглинати лише нітратну та амонійну форми.
Проте амонійна форма азоту краще поглинається рослинами на лужних ґрунтах, тоді як нітратна форма ліпше засвоюється на кислих ґрунтах, що слід врахувати при виборі добрив.
Амідна форма взагалі не поглинається кореневою системою і потребує перетворення в ґрунті (нітрифікації) до нітратної форми, аби стати доступною для рослин, що дає певний запас часу – відтермінування використання.
Динаміка азоту в ґрунті:
- Мінералізація – перетворення азоту з органічних сполук (наприклад, сечовини органічних добрив, завдяки мікроорганізмам в неорганічні сполуки);
- Нітрифікація – перетворення в іони NH4 нітрату (NO3). У цьому процесі беруть участь бактерії Nitrosomonas і Nitrobacter;
- Денітрифікація – в анаеробних умовах безліч бактерій відновлюють нітрат (NO3) до молекулярного азоту (N2) або до оксидів азоту. Ці газоподібні сполуки швидко вивітрюються;
- Вимивання – Іони NH4 залишаються у ґрунтовому розчині і вимиваються, якщо їх не поглинуть рослини або мікроорганізми. Це призводить не тільки до втрати азоту, як поживної речовини, а й до забруднення ґрунтових вод.
У структурі витрат на технологію вирощування мінеральні добрива становлять найвагомішу частку (біля 50%). З них найбільшу частку займають азотні. Це в той же час непродуктивні втрати нітратного азоту (найрухомішої форми), шляхом вимивання за межі кореневмісного шару ґрунту, що можуть сягати 30-40%, а газоподібні втрати і того більше – до 50%. Тому, розуміння шляхів потенційних втрат та знання способів їх зменшення є дуже актуальним в реаліях сьогодення, як з агрономічної, так і з економічної та екологічної точок зору.
На сьогоднішній день, для уникнення чи зменшення втрат добрив, можливі різні способи вирішення цієї проблеми. Серед яких:
- використання добрив з повільним чи контрольованим вивільненням поживних речовин (як правило, це капсульовані добрива з полімерним покриттям, проникність якого визначає швидкість вивільнення поживних елементів з капсули), що набуло найбільшого поширення;
- застосування добрив зі стабілізаторами азоту, до яких належать інгібітори нітрифікації і уреази.
Застосування інгібіторів уреази разом з карбамідом чи карбамід-вмісними добривами дозволяє призупинити на 1-2 тижні перетворення амідної форми азоту в амонійну. Даний процес відбувається з допомогою фермента бактеріального походження – уреази. Препарати на основі інгібіторів уреази запобігають втратам азоту у вигляді аміаку під час внесення карбаміду поверхнево, без його заробки. При цьому ґрунт має бути вологим.
Амідна форма засвоюється тільки через листя. За 1-4 дні вона перетворюється в амонійну. Якщо Добриво містить NH4 (амонійну форму азоту), то азот відразу ж з’єднується з ґрунтом.
Амонійна форма азоту не промивається, але недоступна рослинам. Щоб азот NH4 став доступний рослинам, повинен пройти процес нітрифікації, тобто бактерії повинні перетворити його в NO3 – нітратну форму азоту.
Для перетворення амонійної в нітратну форму необхідно від 7 до 40 діб, в залежності від температури. Процес переходу з однієї форми в іншу можна зобразити так:
Вплив температури на швидкість трансформації форм азоту
В основному азот вноситься у вигляді амідної, амонійної, нітратної форм. Існує ціла низка негативних чинників, які впливають на використання можливого потенціалу азотного підживлення.
Причини та наслідки неефективного використання добрив
Дефіцит азотних добрив на ринку та ціни, які постійно зростають, змушують сільгоспвиробників задумуватись про способи покращити ефективність внесення добрив та зменшити відсоток втрати діючої речовини від нітрифікації, вимивання та переходу азоту в газоподібний стан. Отже, для того, аби зменшити витрати на азотні добрива, потрібно або покращити їх ефективність або здобути азот іншим шляхом.
Одним із способів підвищення ефективності азотних добрив, що містять азот в аміачній, амонійній та амідній формах є застосування інгібіторів нітрифікації. Механізм дії останніх полягає в пригніченні активності бактерій роду Nitrosomonаs, з допомогою яких відбувається процес нітрифікації – перетворення азоту амонійної форми NH4+ в нітратну NO3–.
Інгібітори нітрифікації широкого застосовуються в сільськогосподарському виробництві багатьох розвинутих країн, де вони використовуються під такі культури, як кукурудза, рис, пшениця, бавовник, ріпак, овочеві культури та ін.
Для вирішення цих питань компанія «Хімагромаркетинг» пропонуємо препарат ДМПФ, що містить у своєму складі 3,4 – діметілпіразолфосфат (DMPP), який може використовуватись із добривами, які містять азот в амідній, аміачній чи амонійній формах. Цей препарат блокує діяльність бактерій Nitrosomonаs, які сприяють переходу азоту у нітратну форму, яка є найбільш рухливою та легше всього вимивається з ґрунту. Цей препарат вноситься на поверхню ґрунту і блокує діяльність цих бактерій, проте не вбиває їх. Внесення такого препарату дозволяє зберігати азот в амонійній формі протягом 4-8 тижнів. Препарат має бути зароблений в ґрунт протягом 10 днів.
ДМПФ, КП (3,4 – діметілпіразолфосфат (DMPP) 980 гр/кг).
DMPP затримує бактеріальне окислення іону амонію (NН4 +), пригнічуючи на певний час (від 4-х до 10 тижнів) активність бактерій роду Nitrosomonas в грунті. Ці бактерії сприяють трансформації іонів амонію в нітрити (N02), які потім трансформуються в нітрати (N03). Таким чином, DMPP запобігає втраті азоту у вигляді вимивання нітратів і перешкоджає утворенню закису азоту у верхніх шарах грунту, з подальшим випаровуванням азоту в атмосферу. При цьому вирішується також проблема надмірного накопичення нітратів в рослинах.
СПОСІБ ЗАСТОСУВАННЯ:
- Внесення спільно з рідкими азотними добривами КАСми (в одному баку).
- Обприскування площ робочим розчином препарату,
- на яких були внесені кристалічні азотні добрива ( з обов‘язковою заробкою в грунт).
Кратність внесення: 1 – 2 за сезон, але не частіше ніж 1 раз на 3,5 – 4 місяці.
Кількість робочого розчину: 200 – 400 л/га.
Норма препарату: 25 – 35 г/га.
ПЕРЕВАГИ ЗАСТОСУВАННЯ:
Сповільнення нітрификації дає ряд переваг, які сприяють підвищенню эфективності добрив:
- Скорочуються втрати від промивання нітратів в нижчі шари грунту та зменьшення їх потрапляння в ґрунтові води;
- Зменьшуються втрати азоту у вигляді парникового газу NO2, що позитивно впливає на екологічну ситуацію в світі;
- Пролонговане амонійне підживлення культур позитивно впливає на збільшення урожаю та його якості.
- Зниження затрат на застосування добрив, скорочення норм внесення та відмову від багаторазових внесень.
ЩИРО БАЖАЄМО ВАМ ВИСОКИХ ДОСЯГНЕНЬ У ПОТОЧНОМУ РОЦІ!!!